Психологічні особливості тренінгу дзюдоїстів на початковому етапі діяльності - Автореферат

Прикарпатський національний університет АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукУ дослідженнях вітчизняних і зарубіжних фахівців (В.Аракелян, Г.Арзютов, В.Бартуліс, В.Івашкене, Г.Коробейніков, М.Мкртумян, Г.Пархомович, В.Платонов, H.Uchimata) переконливо доведено, що на етапі максимальної реалізації можливостей перемога залежить не лише від функціональної готовності спортсмена, але й від його здатності управляти власними діями та поведінкою за складних умов діяльності, від вчасного вибору та реалізації техніко-тактичних прийомів, найбільш доцільних у конкретній ситуації. У контексті нашого дослідження тренінг розглядається як сукупність групових методів формування навичок саморегуляції. Гіпотеза дослідження: - початковий етап підготовки дзюдоїстів характеризується низьким рівнем саморегуляції поведінки, підвищення якого можна досягнути шляхом систематичного застосування психологічного тренінгу, який впливає на розвиток механізмів саморегуляції та формування особистісної готовності спортсменів до навчально-тренувальної та змагальної діяльності. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: світоглядні універсалії вітакультурної парадигми (Л.Виготський, О.Гуменюк, А.Фурман); положення про єдність психіки і діяльності (О.Леонтьєв, І.Пасічник); культурно-історична теорія (А.Асмолов, Л.Виготський, В.Давидов, Д.Ельконін, Л.Петровська); концепції функціональної структури усвідомленої саморегуляції активності людини (М.Боришевський, О.Конопкін, М.Савчин) та індивідуального стилю саморегуляції (Є.Коноз, В.Моросанова); системний підхід до дослідження особистості (Б.Ананьєв, Г.Костюк, Б.Ломов, О.Скрипченко); принципи психотехнічного підходу в стимуляції субєктної активності (Ф.Василюк, З.Карпенко, С.Максименко, В.Москалець), психолого-педагогічні закономірності та специфічні особливості особистісного розвитку у підлітковому віці (Л.Божович, Д.Фельдштейн). Для перевірки гіпотези і вирішення поставлених завдань використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів, адекватних обєкту, предмету і меті дослідження: теоретичні - аналіз науково-методичних джерел, синтез, порівняння і узагальнення отриманих даних; практичні - спостереження, бесіда, констатуючий і формувальний експерименти, анкетування, тестування (опитувальник ситуативної і особистісної тривожності за Спілберга-Ханіна, опитувальник мотивів досягнення успіху та уникнення невдачі, методики виявлення рівня субєктивного контролю Дж.Роттера та методика діагностування психомоторних процесів (визначення часу простої та складної реакції, реакції на рухомий обєкт, теппінг-тест з допомогою приладу “Діагност-1”), анкета для визначення самооцінки особистості, методика В.Моросанової та Є.Коноз для діагностики показників саморегуляції; Фрайбурзький опитувальник особистості (FPI) для діагностики індивідуально-особистісних якостей), методи математичної статистики.У другому розділі “Концепція, методика і результати психологічного діагностування дзюдоїстів на початковому етапі їх спортивної діяльності” викладено загальну програму експериментального дослідження, що являє собою науково-обґрунтовану систему теоретико-методологічних положень про особливості психологічного тренінгу спортсменів-дзюдоїстів в умовах навчально-тренувального та змагального процесів. Нами встановлено, що у 39,63 % дзюдоїстів проста зорово-моторна реакція відповідає нижче середньому рівню сформованості, у 11,48 % - низькому, у 36,30 % одноборців спостерігається середня тривалість досліджуваного процесу, а у 9,26 % - показник вище середнього. Діагностування рівня складної зорово-моторної реакції дзюдоїстів на початковому етапі діяльності виявило, що високий розвиток характерний для 2,96 % досліджуваних, середній - 32,96 %, а показники вище середнього - для 7,41 % спортсменів. Встановлено позитивний кореляційний звязок між низьким рівнем сформованості сили нервових процесів та швидкістю рухів одноборців на початковому етапі їх спортивної діяльності (r = 0,78 при p ? 0,05). У спортсменів-дзюдоїстів на початковому етапі діяльності встановлено ряд достовірних кореляційних звязків, а саме між показниками: екстраверсії та латентним періодом простої зорово-моторної реакції (r = 0,79, при р ? 0,01), силою нервових процесів (r = 0,71, при р ? 0,01); соромязливості та латентним періодом складної зорово-моторної реакції (r = 0,81, при р ? 0,01), функціональної рухливості нервових процесів (r = 0,73, при р ? 0,01); реактивної агресивності та швидкості руху (r = 0,75, при р ? 0,01).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ