Дослідження психологічних особливостей суїцидальної поведінки особистості та наданні практичних рекомендацій щодо суїцидально активної особистості. Раптові (неочікувані) стани ейфорії. Біологічні, психопатологічні, демографічні фактори скоєння суїциду.
Аннотация к работе
Ірина Вікторівна Музиченко кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка, м.Кожного року понад півмільйона осіб на планеті здійснюють спроби позбавити себе життя, а згідно з прогнозом ВООЗ на 2020 р. майже 1 530 000 людей на планеті покінчать життя самогубством і ще в 10-20 разів збільшиться кількість спроб самогубства. Замах людини на власне життя кваліфікують як самогубство за умови, що вона усвідомлює значущість власних дій і керує ними. Розрізняють такі види аутоагресивної поведінки: суїцидальна поведінка - усвідомлені цілеспрямовані дії, метою яких є позбавлення себе життя; суїцидальні еквіваленти - неусвідомлювані дії й умисні вчинки, що призводять до фізичного/психічного саморуйнування або самознищення, хоча на це не розраховано; несуїцидальна аутоагресивна поведінка - різні форми навмисних самоушкоджень, метою яких не є добровільна смерть або реалізація яких безпечна для життя. До суїцидальної поведінки зараховують завершені самогубства, суїцидальні спроби (або парасуїцид) і наміри здійснити самогубство. Характер навмисних самопошкоджень (нанесення собі навмисної шкоди) у випадку демонстрації суїцидальних намірів, неможливості визначення намірів людини чи за наявності описаного вище «непрямого» наміру припинення власного життя диктує необхідність виділення подібних варіантів аутоагресивної поведінки в окрему форму.