Психологічні особливості страхів у навчально-пізнавальній діяльності студентів - Автореферат

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукЗахист відбудеться «25» грудня 2015 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.08 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Дисертацію присвячено вивченню психологічних особливостей страхів в навчально-пізнавальній діяльності студентів. Робота містить теоретичне обґрунтування, методичні засади та результати емпіричного дослідження студентських страхів та їх взаємозвязку з особливостями емоційної сфери студентів. Виявлено, що студентські страхи мають певну структуру та динаміку, взаємоповязані з певними характерологічними та темпераментальними особливостями, з особливостями особистісних, когнітивних та діяльнісних факторів.Навчально-пізнавальна діяльність передбачає великі затрати енергії та часу від студентів. Проблема страхів, які виникають під час навчально-пізнавальної діяльності студентів потребує подальшого детального теоретичного вивчення та експериментального дослідження. Актуальність зазначеної проблеми, її недостатня теоретична та технологічна розробленість, а також обєктивна потреба сучасної освіти у пошуці оптимальних шляхів, методів та засобів її розвязання зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Психологічні особливості страхів у навчально-пізнавальній діяльності студентів». Вивчити індивідуально-типологічні, характерологічні, особистісні, когнітивні та діяльнісні особливості прояву страхів у студентів в процесі навчально-пізнавальної діяльності у виші. Виявити систему психологічних предикторів студентських страхів і на цій основі побудувати дискримінантні рівняння для прогнозування ступеня схильності студентів до страхів, які повязані з навчально-пізнавальною діяльністю у вищій школі.У першому розділі «Аналіз наукових досліджень переживання страху в контексті навчально-пізнавальної діяльності студентів» подано огляд результатів теоретичного аналізу літературних джерел за проблемою дослідження, проаналізовано й узагальнено основні підходи до розуміння понять «студентські страхи», «студентська тривожність» та «навчально-пізнавальна діяльність студентів». Теоретичний аналіз проблеми страхів у навчально-пізнавальній діяльності студентів дозволив створити концептуальну модель співвідношення емоцій, почуттів та навчально-пізнавальної діяльності студентів, у якій враховуються: 1) форми участі емоцій та почуттів у регуляції навчально-пізнавальної діяльності, які поставлені у відповідність основним етапам цієї діяльності, а також 2) результати (продукти) емоційної регуляції, які проявляються на кожному з етапів навчально-пізнавальної діяльності. Перевірялися припущення про те, що: 1) навчально-пізнавальна діяльність у виші є активатором різноманітних студентських страхів, які при цьому піддаються класифікації, певним чином структуровані та зазнають специфічну динаміку в процесі навчання від молодших курсів до старших; 2) склад та структура страхів, що виникають у студентів молодших, середніх та старших курсів, відображаючи реалії та труднощі навчально-пізнавальної діяльності у вищій школі, повязані з їх індивідуально-типологічними, характерологічними, особистісними, когнітивними та поведінковими особливостями; на підставі результатів діагностики цих особливостей як предикторів страхів, можливий прогноз ступеня схильності студентів до страхів, що виявляються в навчально-пізнавальної діяльності. Мова йде про страхи, що відображають оперативно-тактичний рівень реалізації навчальної діяльності: «не встигнути вивчити до призначеного терміну», страх «викладача», страх «критики на свою адресу». У першокурсників показники ВП найбільш тісно повязані зі «Страхами, пережитими безпосередньо на занятті»; у третьокурсників - зі страхами «Випробування»; у шестикурсників - зі страхами, що відносяться до категорії «Професійне майбутнє».Аналіз уявлень вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо страхів показав, що страх визначається як інстинкт, як реакція на конкретну зовнішню загрозу, як психічний стан, як психосоматичний процес, як фундаментальна емоція, як мотивація, як конкретизована тривога. Аналіз досліджень з проблеми страхів дав нам можливість розкрити поняття «страх в навчально-пізнавальній діяльності»: негативний емоційний стан, що відображає у свідомості конкретну загрозу для психологічного благополуччя особистості, і який проявляється у прогнозуванні та передчутті невдачі під час виконання певних дій у виші.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ