Вивчення основних психологічних компонентів, особливостей та механізмів творчої активності (креативності) молодих студентів, майбутніх педагогів як у навчально-професійному, так і у особистісному вимірі на різних етапах професійної його підготовки.
При низкой оригинальности работы "Психологічні особливості становлення креативності майбутнього педагога в процесі професійної підготовки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Психологічні особливості становлення креативності майбутнього педагога в процесі професійної підготовкиThe main psychological components, features and mechanisms of creative activity of the student of the teacher both in educational and professional, and in personal measurement at different stages of professional training are studied. Відповідно до поставленої мети дослідження були визначені наступні завдання: 1)визначити сучасні науково-теоретичні передумови дослідження психологічних особливостей креативності майбутнього педагога; 2)напранювати стратегію та логіку подальшого психологічного дослідження феноменологічних та методологічних аспектів креативності майбутнього педагога у процесі професійної підготовки; 3)поглибити наукові знання про психологічну структуру та психолого-педагогічні умови становлення креативності майбутнього педагога. Горкуненко, аналізуючи процес підготовки студентів педагогічного коледжу до науково-дослідної роботи, саме явище готовності майбутніх учителів до даної роботи намагається тлумачити в якості інтегрального утворення в структурі особистості, що містить зокрема: спрямованість на відповідну діяльність (мотиви, потреби, інтереси, ціннісні орієнтири), професійно-операційна підструктура (наявність спеціальних знань, умінь, навичок), самосвідомість (здатність до самоконтролю, самовдосконалення і самовизначення), комплекс індивідуально-типологічних особливостей і якостей, що забезпечують високу результативність діяльності (під якими, напевне, спираючись на класичне розуміння здібностей доречно буде розуміти саме їх, а насамперед креативність особистості майбутнього вчителя) [3]. Кривильова, аналізуючи актуальні психолого-педагогічні підходи до поняття про готовність майбутнього вчителя до творчої діяльності, зазначає, що структура готовності майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності, на її думку, включає когнітивний компонент (знання особистісно-орієнтованих педагогічних технологій розвитку творчої особистості, дидактичні знання організації навчально-виховного процесу, знання форм і методів стимулювання творчої діяльності; знання прийомів діагностики та розвитку творчих потенційних здібностей до діяльності); практичний компонент (уміння реалізовувати особистісно-орієнтовані педагогічні технології розвитку й виховання творчої особистості, досконало володіти методами оцінювання розвитку творчих якостей, мати розвинену здатність до самоаналізу, узагальнювати та творчо переосмислювати власний досвід та досвід інших) та особистісний компонент готовності до самостійної творчої діяльності (мотиваційно-творча активність, спрямованість особистості на самовдосконалення у творчій діяльності, високий рівень розвитку творчих здібностей особистості) [6]. Таким чином, можемо зробити наступні висновки з проведеного нами дослідження: 1) визначено та проаналізовано основні наукові-теоретичні підходи до дослідження креативності майбутнього педагога та її психологічні кореляти (творча індивідуальність педагога; творча самореалізація педагога; творчий стиль педагогічної діяльності; творчо-конструктивна функція особистості педагога; професійно-творчий педагогічний саморозвиток; науково-дослідна активність майбутнього педагога тощо); 2) встановлено, що до структури креативності майбутнього педагога включають компонент творчих професійних здібностей та творчої спрямованості (творча активність, самоусвідомлення, воля самовираження, морально-ціннісні орієнтації, самореалізація, педагогічна спрямованість); когнітивний компонент (засвоєння та трансформації знань у визначеній науковій сфері, дидактичні знання організації навчально-виховного процесу, знання форм і методів стимулювання творчої діяльності; знання діагностики та розвитку творчих потенційних здібностей до діяльності); операційно-діяльнісний компонент (продуктивна стратегія цілепокладання, рефлексивні вміння, індивідуальний стиль викладання та вміння творчо вдосконалювати зміст предмета); мотиваційно-вольовий компонент (включає мотивацію досягнення успіху, особистісні домагання в професійній діяльності, інтерес до педагогічної діяльності, особистісну значущість творчої діяльності та рівень вольової регуляції); 3) вважаємо, що на сучасному етапі розвитку вітчизняної психологічної науки грунтовне дослідження креативності майбутнього педагога в процесі його професійної підготовки у виші постає нагальної теоретичною та емпіричною необхідністю, оскільки виступає вагомим чинником успішності його подальшого професійного та особистісного становлення.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы