Психологічні особливості соціалізації старшокласників у загальноосвітній школі - Автореферат

Прикарпатський університет імені Василя Стефаника АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРобота виконана в Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Орбан-Лембрик Лідія Ернестівна, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, кафедра соціальної психології, завідувач. Офіційні опоненти: член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психології імені Г.С. Захист відбудеться “11” жовтня 2001 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.01 в Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника за адресою: 76000, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Прикарпатського університету імені Василя Стефаника за адресою: м.Незважаючи на те, що ця проблема тривалий час досліджувалась філософією, соціологією, соціальною психологією, педагогікою, акмеологією та іншими суспільними науками, вона не втратила своєї актуальності, оскільки невирішеними залишилась частина питань, порушених науковцями. Школа відмовилась від старої системи цінностей, нормативного мислення, моноідеології, деполітизувалась, почала відроджувати культурно-історичні, етнопсихологічні, народознавчі виховні традиції; перед нею постали завдання формування в учнів у навчальному процесі та в позакласній роботі цілісної й науковообгрунтованої картини світу; самосвідомості громадян, відповідальних за долю Батьківщини; залучення школярів до загальнолюдських і національних цінностей, виховання креативності, “творчого начала” особистості; формування позитивної Я-концепції, надання допомоги в самореалізації. Для виконання поставлених перед нею завдань школа повинна впливати на учнів не тільки як чинник педагогічний (через уроки, підручники, домашні завдання, виховні години), але і як чинник соціально-психологічний і психолого-педагогічний (через відношення, що складаються між педагогами, учнями, батьками в навчально-виховному процесі, сприятливий морально-психологічний клімат у колективі, тобто успішну взаємодію кожного учня і шкільного середовища). Як соціальний інститут, загальноосвітня школа має спрямовувати діяльність учнів, визначаючи її багатство і різноманітність, допомагати в особистісному, зокрема професійному самовизначенні, учням старшого шкільного віку. Здійснюючи науковий пошук з обраної проблеми, ми враховували результати досліджень з питань: соціалізація в контексті навчання й виховання особистості (М.Й.У першому розділі - “Теоретичні аспекти проблеми соціалізації сучасних старшокласників у загальноосвітній школі” - висвітлюється стан розробки досліджуваної проблеми в науковій літературі, дається сутнісна характеристика становлення особистості в ранньому юнацькому віці, аналізуються ключові поняття “соціалізація”, “розвиток”, “особистісне самовизначення”, “ціннісні орієнтації”, “спрямованість”, розглядаються основні структурні компоненти процесу соціалізації, теоретичні аспекти психолого-педагогічної взаємодії в шкільному середовищі, визначаються питання, які потребують подальшого вивчення. Як засвідчив аналіз психологічної літератури, дослідження проблеми особистісного самовизначення можна звести до кількох основних положень: особистісне самовизначення є інтегруючим компонентом розвитку старшокласника, що має ціннісно-смислову природу і дозволяє йому визначити позицію по відношенню до соціально значущих цінностей; у ранньому юнацькому віці воно є генетично вихідним і зумовлює розвиток всіх інших типів самовизначення, в тому числі професійного й соціального; особистісне самовизначення є процесом ієрархізації та стабілізації мотиваційної сфери; дане новоутворення тісно повязане з уявленнями про майбутнє (К.О. Такий підхід до становлення особистості старшокласника акцентує увагу на системі внутрішньої поведінкової регуляції або саморегуляції, з допомогою якої учні підпорядковують власну поведінку відповідно до завдань навчання та виховання (З.С. Для досягнення мети експерименту були визначені наступні завдання: проаналізувати ступінь сформованості й основні тенденції розвитку ціннісних орієнтацій учнів старших класів в умовах сучасної школи; здійснити порівняльний аналіз їх ціннісних орієнтацій з ціннісними перевагами попередників 70 - 90 рр.; виявити психологічні особливості взаємодії у шкільному середовищі; згрупувати труднощі, що створюють проблеми особистісної дезадаптації школярів. Порівняльний аналіз ціннісних орієнтацій сучасних школярів з ціннісними орієнтаціями їх попередників 70-х - 90-х рр. дозволив виявити в цьому процесі декілька відмінностей: зміну змісту ціннісних орієнтацій за рахунок появи нових формулювань, які відображають нові ціннісні пріоритети; зміну розуміння смислового значення основних цінностей; зміну кількісних параметрів представленості ієрархічної структури ціннісних орієнтацій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ