Психологічні особливості сепарації в дочірньо-материнських стосунках - Автореферат

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукНауковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Партико Тетяна Борисівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри психології. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, доцент Гошовський Ярослав Олександрович, Волинський національний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри педагогічної та вікової психології; кандидат психологічних наук, доцент Юрченко Зоя Володимирівна, Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», доцент кафедри педагогічної та вікової психології. Захист відбудеться 8 квітня 2011 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.04 у Державному вищому навчальному закладі «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 76025, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» за адресою: 76025, м.Демидюк, вказують на особливо симбіотичні та опікаючі дочірньо-материнські взаємини, в яких дівчата тривалий час залишаються залежними або розвивають амбівалентне ставлення до матері між надмірною залежністю та незалежністю. У нашому дослідженні процес дорослішання дівчат у взаєминах з матірю розглядається в контексті психодинамічної теорії сепарації-індивідуації на її сучасному етапі розвитку, яка, на нашу думку, дає цілісне синтетичне уявлення про загальні закономірності психічного розвитку молодої людини в напрямку зростання її самостійності та незалежності у взаєминах з батьками. Мета дослідження полягає в теоретичному вивченні та емпіричному встановленні звязків між психологічними особливостями таких аспектів сепарації дівчат юнацького віку, як переживання автономії і дистанції у взаєминах з матірю, та образом материнського ставлення у дівчат. Гіпотеза дослідження: припускається, що такі особливості сепарації дівчат юнацького віку, як переживання автономії та дистанції у взаєминах з матірю, перебувають у закономірних звязках з образом материнського ставлення, який мають дівчата, що дозволяє визначити типові способи їхньої сепарації. Емпірично дослідити наявність звязків між образом материнського ставлення у дівчат та такими психологічними особливостями їхньої сепарації, як переживання автономії та дистанції у взаєминах з матірю; емпірично виокремити та обґрунтувати відмінні типи сепарації дівчат.Перший розділ - «Теоретичні аспекти дослідження сепарації в дочірньо-материнських стосунках» - присвячено теоретичному аналізу проблеми дорослішання дівчат в стосунках з матірю з точки зору процесу сепарації, а саме: окреслено феномен дорослішання в юнацькому віці, як його вивчають та розуміють у сучасних вітчизняних дослідженнях; представлено концепцію сепарації-індивідуації в її інтра-та інтерпсихічному розумінні; наведено критерії оцінки досягнення молодою людиною особистісної автономії від батьків. Таким чином, «Ставлення матері до сепарації доньки» у доньки входить в структуру образу матері, а у матері - в структуру образу Я, а «Когнітивні, поведінкові та емоційні прояви сепарації доньки» у доньки входять в структуру образу Я, а у матері - в структуру образу доньки. Міжособистісна дистанція, яка встановлюється у безпосередніх взаєминах між матірю та донькою, також має своє психічне відображення у тому, на якій психологічній дистанції дівчина та мати переживають власний образ Я та образ Іншого. Було зясовано, що дівчата схильні переживати материнське ставлення, як: визнання автономії, коли мати з довірою ставиться до самостійності доньки та проявляє емпатію до її переживань; заохочення залежності, коли мати підкреслює безпорадність доньки та зливається з її переживаннями; невизнання автономії, коли мати активно і пасивно втручається в життя доньки та навязує власні переживання; заохочення надмірної незалежності, коли мати визнає повну самостійність і незалежність доньки та дистанціюється від її переживань; непослідовне ставлення, коли мати, з одного боку, активно втручається, а з іншого, проявляє повну байдужість до життєдіяльності доньки. Після аналізу результатів статистичного порівняння, було висунуте припущення про те, що: до 1-го кластеру потрапили дівчата з заохоченням надмірної незалежності, оскільки для них характерні середні показники близькості та нижчі контролю у материнському ставленні; до 2-го кластеру - дівчата з невизнанням автономії, середніми показниками близькості та вищими контролю; до 3-го кластеру - дівчата з заохоченням залежності, вищими показниками близькості, контролю та непослідовності; до 4-го кластеру - дівчата з визнанням автономії, вищими показниками близькості і нижчими контролю та непослідовності; до 5-го кластеру - дівчата з непослідовним материнським ставленням, особливо низькими показниками близькості, нижчими вимогливості та контролю і вищими авторитарності та непослідовності.

Основний зміст дисертації