Психологічні особливості самоствердження молодших та старших підлітків - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРоботу виконано на кафедрі теоретичної та консультативної психології Національного педагогічного університету імені М. П. Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор БУЛАХ Ірина Сергіївна, Національний педагогічний університет імені М. П. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Повякель Надія Іванівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Захист відбудеться 15 грудня 2010 року о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.10 у Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П.Водночас інтеграційні процеси, які повязані з входженням в європейський простір та розширенням інноваційних технологій, спонукають молодих людей до пошуку нових шляхів самовизначення, самореалізації та самоствердження. У звязку з цим освітою приділяється увага проблемі особистісного зростання молоді з метою спрямування її до здійснення адекватних самостійних виборів, досягнення нею позитивних успіхів та конструктивного самовизначення з накресленням життєвих планів на майбутнє. Перший ступінь визначається здатністю підлітка рефлексувати й утверджувати власне соціальне положення в оточуючому середовищі, другий - здатністю постійно знаходити в собі нові можливості, здібності й особистісні якості, які поглиблюють як пізнання внутрішнього світу інших людей, так і самопізнання. Божович, розвиток моральної мотивації підлітків активізує формування внутрішньої позиції, яка дозволяє їм опанувати власне соціальне положення серед інших людей та засвоїти соціальні ролі. Вченою виявлено, що в перших презентованість власного «Я» характеризується домінуванням суспільно-особистісної ідентичності, повязаної з усвідомленням себе як джерела власних дій - особистісна позиція «Я-діючий»; цей модус самоусвідомлення визначається виокремленням власного «Я» як носія особистісних якостей, певних потенціалів, схильностей і форм активності дорослої людини та домінуванням ідентифікацій, які актуалізують вибірковість рольового самовизначення; у других - простежується дифузність, розмитість презентованості власного «Я», домінує ситуативно-інтерактивна ідентичність як носія поведінкових характеристик, виявляється обмеженість на рівні статусного самотворення; їм властиве відчуття заниженої цінності власної особистості, низький самоконтроль та згасання процесу ідентифікації, що відображає вибірковість соціально-рольового самовизначення, яке реалізується лише в контексті «тут-і-тепер» емпіричного буття.У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади дослідження самоствердження особистості підліткового віку» - презентуються наукові підходи зарубіжних та вітчизняних учених стосовно вивчення процесу самоствердження особистості, проаналізовано специфіку генези цього процесу з раннього віку до юнацького, виявлено психологічні особливості самоствердження особистості в період дорослішання, обґрунтовано гендерні відмінності зазначеного феномену. Осьмак, самоствердження - це зовнішньо виникаючий атрибут соціалізації підлітка, що виявляється в спрямованості його особистості на виділення й реалізацію своєї самості в системі соціальних звязків. Отже, в процесі теоретичного аналізу виявлено, що самоствердження - це прагнення особистості підлітка до саморозкриття, самоцінності, самореалізації особистісних потенціалів та досягнення певного статусу у взаємодіях з оточуючими. Особистість у період дорослішання, з одного боку, порівнює власні нормативи поведінки з соціальними, здійснює вибір тих потенціалів, які вигідно презентують її реальне «Я», привласнює атрибути дорослих для особистісного самоствердження, займає певний соціальний статус завдяки позитивним досягненням, прагне саморозкритися й самоствердитися у колі значущих однолітків і друзів, а, з іншого, - її міжособистісні взаємодії з референтними оточуючими можуть характеризуватися дисгармонійністю, егоцентричністю, при цьому набуття підлітком соціального статусу може бути повязане з такими деструктивними діями, як агресивність, конфліктність, дезадаптивність в соціальному середовищі. У другому розділі - «Емпіричне дослідження специфіки самоствердження особистості молодшого та старшого підліткового віку» - сформульовано основні завдання, визначено методи та методики констатувальної частини дослідження, обґрунтовано критерії, показники та рівні самоствердження молодших та старших підлітків; проведено порівняльний аналіз особливостей процесу самоствердження, а саме їх форм і засобів у зазначеної категорії досліджуваних за віковими та гендерними ознаками.

Основний зміст дисертації