Психологічні особливості розвитку сприйняття дітей старшого дошкільного віку - Курсовая работа

Дошкільний вік є періодом інтенсивного формування психіки на основі тих передумов, що склалися в ранньому дитинстві. Поряд із новоутвореннями, у розвитку психофізіологічних функцій на основі індивідної організації виникають складні соціальні форми психіки, такі, як особистість та її структурні елементи (характер, інтереси), субєкти спілкування і діяльності та їхні основні компоненти - здатності та схильності. У дошкільному віці розвиток психофізіологічних функцій відбувається одночасно по різних напрямках; їхня соціалізація носить множинний і різноякісний характер. Характерною рисою даного періоду є інтенсивний розвиток тих психічних функцій, що складалися в ранньому дитинстві (сенсорики, перцепції, образної памяті, уваги, практичного мислення, моторики) і які в той же час є базовими для побудови новоутворень у пізнавальній сфері й у формуванні довільної поведінки. Сенсорно - перцептивна сфера складає основу для розвитку й удосконалювання інших пізнавальних процесів, зокрема мислення.Сприйняття є чуттєвим відображенням предмету або явища обєктивної дійсності, що впливає на органи чуття. Тому основною відмінністю сприйняття від відчуття є предметність усвідомлення того, що впливає на людину, тобто відображення обєкту реального світу в сукупності всіх його властивостей або, іншими словами, цілісне відображення предмету. Цей предмет визначений поняттям, закріпленим в слові; у значенні слова зафіксовані ознаки і властивості, що розкрилися в предметі в результаті суспільної практики і суспільного досвіду. На відміну від відчуття, що відображає окремі властивості предмету, сприйняття дає цілісний образ предмету. Таким чином, мислення включається в саме сприйняття, підготовлюючи разом з тим з середини перехід від сприйняття до уявлення і від нього до мислення.Сприйняття таких властивостей предметів, як форма, колір, розташування у просторі, розмір, формується в процесі осмисленої діяльності дитини із самими предметами. Глибокі якісні зміни, що відбуваються протягом дитинства в зоровому сприйнятті форми, полягають у тому, що дитина переходить поступово від примітивних форм аналізу фігури, що складаються у вичленовуванні в ній окремих складових частин, до більш складного аналізу обєктів, що полягає у порівнянні, зіставленні обєкта, що сприймається (цілком або окремих його частин), з іншими обєктами або з запропонованим зразком. Таким чином, дії з предметом направляють розвиток сприйняття, але, стаючи все більш точним, сприйняття, у свою чергу, виконує стосовно практичних дій орієнтовну та регулюючу функцію [23]. Протягом дошкільного віку психічний процес сприйняття предмета удосконалюється, проходячи шлях від простого маніпулювання предметом без спроби його обстеження в 3 роки, через розглядання предмета, виділення окремих частин і ознак у 4 роки, до систематичного, планомірного розглядання обєкта к 6 рокам. Здатність дітей виділяти обєкти за формою і контуром означає формування цілісності сприйняття.Переживання цього відношення людини до навколишнього складає сферу її почуттів або емоцій. Емоції, на відміну від сприйняття, що відбиває зміст обєкта, виражають стан субєкта і його відношення до обєкта. Емоції звичайно відрізняються полярністю, тобто мають позитивний або негативний знак: задоволення - незадоволення, веселощі - смуток, радість - сум і т.д. У силу їхнього різноманіття та сама дія або явище в співвідношенні з різними потребами може мати для людини різне і навіть протилежне - як позитивне, так і негативне - емоційне значення. Найчастіше емоції поділяють на наступні групи: 1) нижчі і вищі емоції, 2) позитивні і негативні, 3) стенічні й астенічні, 4) емоційні реакції (процеси) та емоційні стани.Психічний розвиток виникає тоді, коли дитина починає орієнтуватися у просторі - фіксувати погляд на обєкті, повертаючись в різні боки, знаходити джерело звуку, емоційно реагувати на різноманітні впливи. Поступово, до третього місяця життя на багато приємних зовнішніх впливів у дитини все частіше виникають компоненти позитивних емоційних реакцій. Раніше плин емоційного життя дитини обумовлювали особливості тієї конкретної ситуації, у яку вона була залучена: володіє вона привабливим предметом або не може його одержати, успішно вона діє з іграшками або в неї нічого не виходить, допомагає їй дорослий чи ні і т. ін. Тепер поява уявлень дає можливість дитині відволіктись від безпосередньої ситуації, у неї виникають переживання, з нею не повязані, а тимчасові труднощі сприймаються не так гостро, втрачають свою колишню значимість. Емоції, повязані з уявленням, дозволяють передбачати результати дій дитини, задоволення її бажань.У дошкільному віці розвиток психофізіологічних функцій відбувається одночасно по різних напрямках; їхня соціалізація носить множинний і різноякісний характер.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Особливості сенсорно-перцептивної організації людини

1.1 Механізми побудови перцептивних дій у процесі пізнання людиною оточуючої дійсності

1.2 Вікові особливості формування та розвитку процесів сприйняття у дітей дошкільного віку

Розділ 2. Емоційна сфера як важлива складова психіки людини

2.1 Загальна характеристика людських емоцій та почуттів

2.2 Особливості розвитку емоційної сфери у дітей дошкільного віку

Висновки

Список використаних джерел