Дослідження механізмів побудови перцептивних дій у процесі пізнання людиною оточуючої дійсності. Аналіз особливостей емоційних процесів у дітей дошкільного віку. Виявлення впливу хроматичних та геометричних ознак на процеси емоційної категорізації.
При низкой оригинальности работы "Психологічні особливості розвитку сприйняття дітей старшого дошкільного віку", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Дошкільний вік є періодом інтенсивного формування психіки на основі тих передумов, що склалися в ранньому дитинстві. Поряд із новоутвореннями, у розвитку психофізіологічних функцій на основі індивідної організації виникають складні соціальні форми психіки, такі, як особистість та її структурні елементи (характер, інтереси), субєкти спілкування і діяльності та їхні основні компоненти - здатності та схильності. У дошкільному віці розвиток психофізіологічних функцій відбувається одночасно по різних напрямках; їхня соціалізація носить множинний і різноякісний характер. Характерною рисою даного періоду є інтенсивний розвиток тих психічних функцій, що складалися в ранньому дитинстві (сенсорики, перцепції, образної памяті, уваги, практичного мислення, моторики) і які в той же час є базовими для побудови новоутворень у пізнавальній сфері й у формуванні довільної поведінки. Сенсорно - перцептивна сфера складає основу для розвитку й удосконалювання інших пізнавальних процесів, зокрема мислення.Сприйняття є чуттєвим відображенням предмету або явища обєктивної дійсності, що впливає на органи чуття. Тому основною відмінністю сприйняття від відчуття є предметність усвідомлення того, що впливає на людину, тобто відображення обєкту реального світу в сукупності всіх його властивостей або, іншими словами, цілісне відображення предмету. Цей предмет визначений поняттям, закріпленим в слові; у значенні слова зафіксовані ознаки і властивості, що розкрилися в предметі в результаті суспільної практики і суспільного досвіду. На відміну від відчуття, що відображає окремі властивості предмету, сприйняття дає цілісний образ предмету. Таким чином, мислення включається в саме сприйняття, підготовлюючи разом з тим з середини перехід від сприйняття до уявлення і від нього до мислення.Сприйняття таких властивостей предметів, як форма, колір, розташування у просторі, розмір, формується в процесі осмисленої діяльності дитини із самими предметами. Глибокі якісні зміни, що відбуваються протягом дитинства в зоровому сприйнятті форми, полягають у тому, що дитина переходить поступово від примітивних форм аналізу фігури, що складаються у вичленовуванні в ній окремих складових частин, до більш складного аналізу обєктів, що полягає у порівнянні, зіставленні обєкта, що сприймається (цілком або окремих його частин), з іншими обєктами або з запропонованим зразком. Таким чином, дії з предметом направляють розвиток сприйняття, але, стаючи все більш точним, сприйняття, у свою чергу, виконує стосовно практичних дій орієнтовну та регулюючу функцію [23]. Протягом дошкільного віку психічний процес сприйняття предмета удосконалюється, проходячи шлях від простого маніпулювання предметом без спроби його обстеження в 3 роки, через розглядання предмета, виділення окремих частин і ознак у 4 роки, до систематичного, планомірного розглядання обєкта к 6 рокам. Здатність дітей виділяти обєкти за формою і контуром означає формування цілісності сприйняття.Переживання цього відношення людини до навколишнього складає сферу її почуттів або емоцій. Емоції, на відміну від сприйняття, що відбиває зміст обєкта, виражають стан субєкта і його відношення до обєкта. Емоції звичайно відрізняються полярністю, тобто мають позитивний або негативний знак: задоволення - незадоволення, веселощі - смуток, радість - сум і т.д. У силу їхнього різноманіття та сама дія або явище в співвідношенні з різними потребами може мати для людини різне і навіть протилежне - як позитивне, так і негативне - емоційне значення. Найчастіше емоції поділяють на наступні групи: 1) нижчі і вищі емоції, 2) позитивні і негативні, 3) стенічні й астенічні, 4) емоційні реакції (процеси) та емоційні стани.Психічний розвиток виникає тоді, коли дитина починає орієнтуватися у просторі - фіксувати погляд на обєкті, повертаючись в різні боки, знаходити джерело звуку, емоційно реагувати на різноманітні впливи. Поступово, до третього місяця життя на багато приємних зовнішніх впливів у дитини все частіше виникають компоненти позитивних емоційних реакцій. Раніше плин емоційного життя дитини обумовлювали особливості тієї конкретної ситуації, у яку вона була залучена: володіє вона привабливим предметом або не може його одержати, успішно вона діє з іграшками або в неї нічого не виходить, допомагає їй дорослий чи ні і т. ін. Тепер поява уявлень дає можливість дитині відволіктись від безпосередньої ситуації, у неї виникають переживання, з нею не повязані, а тимчасові труднощі сприймаються не так гостро, втрачають свою колишню значимість. Емоції, повязані з уявленням, дозволяють передбачати результати дій дитини, задоволення її бажань.У дошкільному віці розвиток психофізіологічних функцій відбувається одночасно по різних напрямках; їхня соціалізація носить множинний і різноякісний характер.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Особливості сенсорно-перцептивної організації людини
1.1 Механізми побудови перцептивних дій у процесі пізнання людиною оточуючої дійсності
1.2 Вікові особливості формування та розвитку процесів сприйняття у дітей дошкільного віку
Розділ 2. Емоційна сфера як важлива складова психіки людини
2.1 Загальна характеристика людських емоцій та почуттів
2.2 Особливості розвитку емоційної сфери у дітей дошкільного віку
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы