Психологічні особливості розвитку професійної рефлексії викладачів вищих педагогічних навчальних закладів - Автореферат

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВНауковий керівник: доктор психологічних наук, професор Савчин Мирослав Васильович, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри психології. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор, Шевченко Наталія Федорівна, Запорізький національний університет МОН України, завідувач кафедри педагогіки та психології; Захист дисертації відбудеться 18 листопада 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.04 Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м.У цьому сенсі інноваційно-гуманістичні методи розвитку рефлексивної культури більшою мірою відповідають реальним потребам розвитку педагогічної діяльності, сприяючи в умовах безперервної освіти, так чи інакше, “проникненню” ідеї свідомого використання викладачем своєї рефлексивності. Сучасні теоретичні та експериментальні дослідження, наукові узагальнення педагогічної практики свідчать, що в цілісній структурі педагогічної компетентності викладача необхідною функціональною підструктурою є здатність до професійної рефлексії. Це передбачає включення різних методів інтенсифікації рефлексії в освітній процес вищої освіти, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації викладачів, а також самокультивування викладачем своєї професійної рефлексії. Однак на сьогоднішній день чимало аспектів зазначеної проблематики залишаються недостатньо вивченими, зокрема і психологічні характеристики професійної рефлексії викладача педагогічного ВНЗ та умови її розвитку. Значущість і недостатня розробленість теоретичних та прикладних аспектів цієї проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Психологічні особливості розвитку професійної рефлексії викладачів вищих педагогічних навчальних закладів”Рефлексію визначають як здатність людини усвідомлювати власну поведінку і діяльність (Ю. Аналіз філософсько-психологічних інтерпретацій рефлексії також дозволяє виокремити її суттєві характеристики: 1) функцію вдосконалення особистості; 2) усвідомлення перебігу мисленнєвих процесів; 3) здатність рефлексії виступати в якості необхідної умови й чинника розвитку будь-якої діяльності та її субєкта; 4) предметність як спрямованість процесів рефлексії на певний ідеальний обєкт свідомості (думки, спогади, образи сприймання та уяви) і самосвідомості - на створення Я-концепції. Здійснені наукові пошуки дозволили запропонувати концептуальну модель професійної рефлексії викладача, зміст якої відображає стрижневі характеристики його діяльності і поєднує в собі такі структурні елементи: тип рефлексії (покладальну, порівняльну, визначальну, цілісну (синтезувальну), види професійної рефлексії (комунікативну, особистісну, інтелектуальну, кооперативну) та її операційний склад - рефлексивні уміння, навички і дії. Найбільш сутєві відмінності виявлено між І і ІІ групами у таких сферах: “Я-особистість” (р?0,05); “Я-викладач” (р?0,05); “проблема труднощів поєднання особистого і професійного життя” (р?0,01); між І і ІІІ у сферах: “Я-особистість” (р?0,01); “Я-викладач” (р?0,01); “проблема труднощів поєднання особистого і професійного життя” (р?0,01); На основі контент-аналізу самохарактеристик і відповідей на анкети респондентів ми виділили 12 рефлексивних дій, які використовуються у професійній діяльності: 1) констатація своєї думки про труднощі, проблеми, досягнуті результати, характер освітньої взаємодії, про свої якості як особистості, науковця, вихователя, стиль діяльності (100%); 2) постановка запитання самому собі про суть своїх труднощів, проблем, перспектив (75,3%); 3) оцінка себе як субєкта діяльності на основі порівняння з іншими викладачами, себе в минулому і сьогодні, себе з ідеалом (62,4%); 4) гіпотетичні пояснення своїх труднощів і проблем, результатів, позицій і дій, пошук прихованих мотивів власних вчинків тощо (57,3%); 5) встановлення відмінностей між ідеальною моделлю діяльності та фактичною діяльністю, намірами і діями, діями і результатами (51,6%); 6) прогнозування власної поведінки, ставлень і поведінки студентів, колег, освітньої взаємодії тощо (49,5%); 7) аналіз результатів власної діяльності (44,2%); 8) визначення ставлення до соціальних очікувань (42,8%); 9) відстежування динаміки перебігу власної діяльності. стосунків зі студентами, динаміки долання труднощів, розвязання проблем (36,2%); 10) аналіз себе як фахівця, що розвивається (29,5%); 11) проектування власної поведінки, навчальної взаємодії, методів викладання, способів вдосконалення власної особистості, наукової діяльності тощо (20,1%); 12) вираження сумнівів щодо ефективності власних професійних дій, спроможності подолати труднощі, розвязати проблему (3%).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ