Психологічні особливості розвитку пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку - Дипломная работа

Протягом усього дошкільного дитинства, поряд з ігровою діяльністю, величезне значення у розвитку дитини, набуває пізнавальна діяльність , яка нами розуміється не тільки як процес засвоєння знань, умінь і навичок, а головним чином, як пошук знань, придбання знань самостійно або під тактовним керівництвом дорослого, здійснюваного в процесі співпраці, співтворчості. До 3-4 років дитина «звільняється від тиску» сприймає ситуації і починає думати про те, що не сприймають його органи почуттів. Завдяки пізнавальним психічним процесам дитина одержує знання про навколишній світ та про себе, засвоює нову інформацію, запамятовує, розвязує певні завдання. Будучи пізнавальним процесом, увага сприяє отриманню знань дитини про світ і себе у ньому, спрямовуючись як на обєкти зовнішнього світу, так і на власне внутрішнє життя. Не так багато дітей виносять із дитячих років здатність по-дитячому сприймати світ у його розмаїтті фарб і образів.На цьому етапі складається нова соціальна ситуація розвитку, провідною діяльністю стає гра, під час якої дошкільники опановують інші види діяльності, виникають важливі новоутворення у психічній та особистісній сферах, відбувається інтенсивний інтелектуальний розвиток дитини, формується готовність до навчання у школі. Однак дитина продовжує жити разом з дорослим, входить у його світ. її основною потребою є участь у житті й діяльності дорослих, оскільки в цьому віці дитина не може реалізувати себе через брак сил, умінь, знань. Тому дитя стає дорослим у думках, уяві, орієнтується на нього як на зразок, перебираючи на себе властиву дорослим певну роль, наслідує дорослих, діє, як дорослий, але у формі сюжетно-рольової гри. У грі вона пізнає світ, стосунки, ролі, поведінку людей, моделює міжособистісні стосунки в ньому, вчиться орієнтуватися в різних сферах людської життєдіяльності, оволодіває правилами та нормами життя. Це свідчить, що гра виникла на певному етапі історичного розвитку суспільства, на якому дитина зайняла важливе місце у системі суспільних відносин і міжособистісних стосунків.У сприйманні він представлений перцептивними діями; в увазі - вмінням керувати і контролювати зовнішній і внутрішній плани дій; у памяті - обєднанням зовнішнього і внутрішнього структурування матеріалу під час його запамятовування і відтворення; в мисленні - обєднанням у цілісний процес наочно-дійового, наочно-образного і словесно-логічного способів розвязання практичних завдань. Це означає, що у дитини виникає та починає успішно функціонувати внутрішнє мовлення як засіб мислення, зявляється опосередкована певними уявленнями довільна поведінка. Як відомо, уже в ранньому віці дитина має певний запас уявлень про різноманітні властивості предметів, деякі з них починають відігравати роль зразків, з якими вона порівнює властивості нових предметів у процесі їх сприйняття. У дошкільному дитинстві відбувається перехід від застосування предметних зразків, які є результатом особистого сенсорного досвіду, до використання загальноприйнятих сенсорних еталонів - вироблених людством уявлень про основні варіанти кожного виду властивостей і відношень (кольорів, форм, розмірів предметів, їх розташування у просторі, висоти звуків тощо). Коли перед дитиною ставлять завдання відтворити на малюнку, аплікації, в конструкції певний предмет, вона старається зіставити особливості цього предмета з особливостями наявного матеріалу.Діти засвоюють мову дуже швидко, їхній словниковий запас зростає не тільки за рахунок іменників, а й дієслів, займенників, прикметників, числівників. Паралельно вони оволодівають умінням сполучати слова у речення за законами граматики, у 4-5-річному віці без спеціального навчання засвоюють елементарні правила граматики і синтаксису рідної мови. Одночасно з орієнтацією на зміст слів дитина виявляє неабияку цікавість до звукової форми слова, часто спеціально змінює слова, творить нові. Діти старшого дошкільного віку вже відрізняють слова на позначення існуючих предметів від слів, які складаються із довільного набору літер (наприклад, «яблуко» і «яко»). Цілковите розуміння значень слів приходить до дітей лише через кілька років, коли ці слова вони починають активно використовувати у своєму лексиконі.У дошкільному віці дитина розвязує життєві завдання трьома способами: наочно-дійовим (реальне випробування властивостей предметів), наочно-образним (оперування конкретними образами предметів і ситуацій) і завдяки логічним судженням з опорою на поняття. Потім дошкільник вдається до дій з реальними матеріальними предметами у внутрішньому плані, з їх образами. Наприклад, якщо дитині кажуть, що в неї є 2 яблука, і запитують, скільки в неї буде яблук, якщо їй дадуть ще одне, то їй уже не потрібно реально переставляти яблука і лічити їх, цю дію вона може здійснити в образній формі. У дошкільному віці дитина починає спрямовувати свою психічну діяльність на предмети і явища, які мають для неї важливе значення, цікавлять її. Увага як процес і етап налаштування дитини на сприйняття значущої інформації і виконання поставлених

ПЛАН розвиток дошкільний пізнавальний психодіагностичний

Вступ

Розділ I. Теоретичні основи психологічних особливостей розвитку пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку

1.1 Психічний розвиток дитини в дошкільному віці

1.1.1 Новоутворення дошкільного віку. Особливості сенсорного розвитку

1.1.2 Розвиток мовлення у дошкільному віці

1.1.3 Розумовий розвиток дошкільника

1.1.4 Розвиток особистості дошкільника

1.2 Роль родини в розвитку дитини середнього дошкільного віку

1.3 Шляхи розвитку пізнавальних процесів дитини середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку

Висновки до I розділу

Розділ II. Методи і методики дослідження психологічних особливостей розвитку пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку

2.1 Особливості психодіагностики дітей дошкільного віку

2.2 Комплекс психодіагностичних методик Р.С. Нємова по дослідженню пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку

2.2.1 Методика по дослідженню сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?» (Нємов Р.С.)

2.2.2 Методика по дослідженню уваги «Знайди і викресли»(Нємов Р.С.)

2.2.3 Методика по дослідженню уяви «Намалюй що-небудь»(Нємов Р.С.)

2.2.4 Методика по дослідженню памяті «Впізнай фігури»(Нємов Р.С.)

2.2.5 Методика по дослідженню мислення «Безглуздості»(Нємов Р.С.)

2.2.6 Методика по дослідженню мови «Розкажи по картинці»(Нємов Р.С.)

2.3 Корекційні вправи для розвитку пізнавальних процесів дошкільників (Галанов О.С.)

Висновки до II розділу

Розділ III. Емпіричне дослідження психологічних особливостей розвитку пізнавальних процесів дитини середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку

3.1 Організація емпіричного дослідження

3.2 Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей розвитку пізнавальних процесів дитини середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку

3.3 Аналіз результатів емпіричного дослідження

Висновки

Рекомендації

Література

Додатки