Психологічні особливості розуміння слова першокласниками у структурі усного мовлення - Автореферат

Інститут психології ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукТому від самого початку систематичного навчання мови необхідна така його організація, яка б забезпечувала максимально повне оволодіння учнями насамперед її узагальнюючою функцією. Зважаючи на сказане вище, дослідження особливостей розуміння першокласниками слова як одиниці мовлення є актуальним. Не менший інтерес становить питання організації такої послідовності роботи першокласників над словом у навчальному процесі, яка б забезпечувала не тільки мовленнєвий, а й цілісний розвиток особистості учня. Розуміння першокласниками семантики слова відбувається більш успішно за умови формування в них спрямованих на це спеціальних розумових дій, із притаманними їм орієнтувальною, виконавчою та контрольно-коректувальною функціями. Для досягнення мети дослідження та перевірки висунутої гіпотези було поставлено такі завдання: - визначити рівень мовленнєвого розвитку учнів перших класів, а також ступінь актуального володіння ними мовним матеріалом;Психологічні дослідження розуміння акцентують увагу на таких поняттях: діяльність, дії, соціальні норми, міжособистісні стосунки, знання. Виділено кілька підходів до процесу розуміння: методологічний (розуміння як інтерпретація); когнітивний (розуміння як включення нових знань до минулого досвіду субєкта); логічний (розуміння як здатність до висновків); семантичний (розуміння як результат інтерпретації відношень); лінгвістичний (розуміння як результат трансформації: від поверхневої структури речення до глибинної репрезентації); комунікативний (розуміння як взаєморозуміння при спілкуванні). У другому розділі “Характеристика рівнів сформованості розуміння слова першокласниками у структурі усного мовлення” аналізуються особливості мовленнєвого розвитку, семантична структура слова в індивідуальній свідомості першокласників, а також труднощі розуміння слова у керованій мовленнєвій діяльності. Було проведено констатуючий експеримент, який складався з трьох етапів: І етап - діагностування мовленнєвого розвитку першокласників за такими аспектами: розуміння, програмування, лексика, мовленнєва активність; Необхідно було визначити: комплекс асоціацій, які викликає кожне слово; типи асоціативних звязків, що виникають у першокласників у межах виучуваної семантичної мікросистеми; способи встановлення смислових звязків між словами; структуру асоціативного ряду.2.Більш повне розуміння слова учнями досягається при використанні системи лексико-семантичних завдань, у яких добір та систематизація навчального матеріалу здійснюється з урахуванням: загально-дидактичних принципів; взаємозвязаної реалізації змістового, мотиваційного та операціонального компонентів навчання; поєднання навчальних та ігрових дій. 3.Показано доцільність формування в учнів за допомогою спеціальних лексико-семантичних завдань таких умінь: виділяти суттєві ознаки предметів та явищ; зіставляти і класифікувати слова за різними ознаками; виділяти слова, що означають предмет, дію, ознаку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ