Організація навчального процесу таким чином, щоб невстигаючі студенти переживали позитивні емоції. Підбір підручника та методів навчання, які дають змогу максимально включати в групове навчання відстаючих учнів та індивідуалізувати процес при потребі.
При низкой оригинальности работы "Психологічні особливості роботи з відстаючими студентами у вищих навчальних закладах", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ВІДСТАЮЧИМИ СТУДЕНТАМИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХВона включає такі поради: попросіть студентів повторити вказівки, щоб переконатися у їхньому розумінні того, що від них вимагається; змоделюйте виконання завдання для них із покроковим описом ходу міркувань; дозволяйте їм самим вибрати завдання в межах певної теми; чітко формулюйте, що саме необхідно зробити для досягнення певного рівня компетентності; вказуйте час, який відводиться для виконання певного завдання, при чому для студентів з низьким рівнем комунікативної компетентності завжди давайте трохи більше часу. Третя група пропозицій базується на забезпеченні допомоги під час виконання завдання: перефразування запитання; невеликі підказки, які наштовхнуть студента на правильний хід думок; похвала за правильну відповідь; глибокий аналіз помилок та надання студенту можливості зробити роботу ще раз з урахуванням всіх зауважень; студенти мають знати, що вони завжди отримають допомогу в разі необхідності; садіть студентів з низьким рівнем здібностей серед студентів з середніми (але не високими) здібностями, з якими вони підтримують дружні стосунки та давайте групові завдання для виконання к аудиторії та дома. Ці стратегії включають в себе заохочення та позитивні коментарі; допомогу студентам поставити перед собою реалістичні цілі та здійснити досягнення цих цілей; привернення уваги до їхніх досягнень; заохочення їх показувати кращий результат порівняно з попередніми заняттями, а не змагатися в успішності з іншими студентами; здійснювати оцінювання на основі зусиль та прогресу студента, а не на основі порівняння його результатів з іншими студентами групи [1]. Abbott) проаонує такі стратегії, як подання коротких інструкцій; розбивання довгих завдань на частини; забезпечення зорового контакту з відстаючими студентами; підбір додаткових завдань для таких студентів, що надасть їм можливість покращити навички та набрати необхідну кількість балів; спілкування з іншими викладачами, хто навчає цього студента, щоб краще розуміти його проблеми та знати про його здобутки [2]. Такі студенти мають низькі очікування на успіх з самого початку виконання завдань; вони швидко «здаються» при найменшій складності, з якою вони зустрічаються у процесі роботи над завданням; вони приписують свої невдачі таким факторам, які вони не можуть змінити, наприклад, низькі здібності, надзвичайно складне завдання, а не таким, які можна контролювати, наприклад, старанність, застосування певних стратегій; вони бачать причини свого успіху у незалежних від них факторах (удача, легке завдання), а не у тому, що вони підготувалися, гарно попрацювали, що у них достатньо здібностей, щоб справитися з тим чи іншим завданням; зустрівшись з черговою невдачею, вони ще більше знижують свої очікування щодо можливості успіху.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
