Психологічні особливості роботи психолога з учнями початкових класів - Курсовая работа

Мотиваційна готовність до навчання - характеризується наявністю в дитини бажання навчатися. Прагнення до діяльності, що має суспільне значення до нової соціальної позиції. Якщо у дитини сформовано бажання навчатися в школі, що ґрунтується на адекватних уявлення про неї про її вимоги, то це сприятливий фактор, який забезпечує нормальний перехід до навчальної діяльності. Прагнення до школи заради зовнішніх атрибутів свідчить про недостатню мотиваційну готовність дитини до школи. Вона виділяє дві групи мотивів навчання: - у широкі соціальні мотиви навчання, або мотиви повязані "з потребами дитини у спілкуванні з іншими людьми, з бажанням учня зайняти певне місце в системі доступних йому суспільних відносин";Молодший шкільний вік охоплює період від 6-7 років до 10-11 років. У молодшому шкільному віці триває функціональний розвиток нервової і серцево-судинної систем, органів дихання, шлункового тракту тощо. Психологи і педагоги вважають емоційність характерною рисою молодших школярів (В.А. Вступ до школи і початок навчання у школі породжують істотні зміни в житті дитини, повязані з її новим соціальним становищем. У першокласника виникають нові стосунки: з учителем, з колективом класу, зі школою як навчальним закладом, зявляються нові обовязки (систематично готувати уроки, виконувати доручення вчителя та ін.).Найбільш типові проблеми молодших школярів, з якими стикається психолог початкової школи, такі: - готовність дітей до шкільного навчання; Початкова школа надає психологові унікальну нагоду простежити динаміку розвитку психічних новоутворень та особистісних структур від самих витоків шкільного навчання, при необхідності скоригувати небажані відхилення та прогнозувати ті чи інші наслідки педагогічних і психологічних впливів. Це й зумовлює необхідність виключної уваги психолога до початкової школи. Навіть якщо у школі є тільки один психолог, є сенс основне навантаження перенести саме на роботу в початковій ланці, оскільки профілактичні заходи, проведені там, як уже наголошувалося, допоможуть запобігти подальших проблем. Ефективна підготовка дошкільника до навчання у школі передбачає, насамперед, забезпечення психологічної готовності дитини до школи.В початкових класах шкільний психолог проводить профілактичну, діагностичну, корекційну і консультативну роботу з дітьми, вчителями, батьками. Майбутні першокласники проходять співбесіду з учителями і психологом. У процесі психологічного обстеження молодших школярів психолог може застосовувати такі діагностичні методики: орієнтовний тест шкільної зрілості Керна - Йрасика, дитячий варіант тесту Векслера, “картинки тривожності” Амен, дитячий варіант методики Розенцвейга, дитячий варіант особистісного питальника Айзенка; соціометричну методику Рене - Жиля, методику самооцінки Дембо - Рубінштейн, малюнкові тести (малюнок людини, сімї), методику незакінчених речень та ін. Група розвитку - це невелика група дітей, не більше 6 осіб (бажано парна кількість, щоб під час ігор можна було розділити на дві команди), з якими психолог проводить розвивально - корекційну роботу, спрямовану на досягнення дітьми такого рівня психічного розвитку, при якому можливе їх нормальне навчання у школі.Спочатку дитина повязана з матірю міцними узами залежності: вона тулиться до мами, вимагає, щоб та завжди була поруч, грається спокійно тільки в її присутності, періодично перевіряє, чи на місці її "зона безпеки". На третьому році життя характер стосунків дитини з батьками змінюється. Дитина менше орієнтується на безпосереднє фізичне спілкування з матірю, а прагне певною мірою партнерських взаємин із батьками. Дитині може бути і чотири роки, а за рівнем розвитку самостійності вона ще не переросла період цілковитої і її психологічної залежності від матері. Другою причиною ускладнень адаптації до нових умов ..„же бути надмірна чутливість нервової системи, внаслідок “дитина надто вразлива, хворобливо реагує на будь-яку невизначеність ситуації.Психологи намагаються боротися з примхами дитини - вмовляють, сварять, але дитина щиро переконана, іншій чашці соку стане більше, а нова сукня може змінити маму. Інший варіант упертості може проявлятися у протестових реакціях дитини на будь-які вимоги дорослих ("Випий молочка!" - "Не хочу!"; "Іди помий руки". Витоки тут коріняться у "кризі третього року життя", повязана із зміною самосвідомості дитини. Такими проявами можуть бути емоційні розлади, невротичні реакції, пхосоматичні захворювання, затримка психофізичного розвитку, гальмування пізнавальних потреб (діти стають недопитливими, байдужими), збіднення ігрової діяльності (такі діти грають дуже одноманітно, сюжети їхніх ігор відтворюють непрофесійні стосунки дорослих, як у здорових дітей, а ті психологічні проблеми, що тривожать дитину). Негативні емоційні стани залежно від темпераменту дитини можуть формуватися на фоні судження (тоді дитина стає імпульсивною, дратівливою, агресивною) або на фоні гальмування (що проявляється у тривожності, скутості,

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1 ОСНОВНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

1.1 Особливості психічного розвитку і формування особистості учня початкових класів

1.2 Психологічні проблеми дітей молодшого шкільного віку

1.3 Основні напрями роботи шкільного психолога у початковій школі

РОЗДІЛ 2 РОБОТА ШКІЛЬНОГО ПСИХОЛОГА З УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

2.1 Труднощі адаптації дитини до умов шкільного закладу

2.2 Проблеми спілкування та дитячі острахи

2.3 Формування соціальне спрямованої поведінки

РОЗДІЛ 3 ПСИХОКОРЕКЦІЙНА РОБОТА ПСИХОЛОГА З УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

3.1 Корекція психологічної готовності дітей до школи

3.2 Корекція типів невстигання у навчанні учнів початкових класів

3.3 Типологія дітей з труднощами в навчанні

Висновки

Список використаних джерел

Додаток