Психологічні особливості ранньої шкільної дезадаптації і шляхи її подолання - Автореферат

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукКардинальні зміни в соціокультурній ситуації, що відбулися в країні за останнє десятиліття, породжують нові реалії, які потребують наукового осмислення і якісно нових підходів до їх вивчення і практичного врахування. Водночас шкільна дезадаптація саме в молодшому шкільному віці, за винятком активної констатації феномена, звичними посиланнями на відсутність готовності до навчання в школі й індивідуальну вразливість організму та ЦНС залишається недостатньо дослідженою. Потреби початкової школи, зокрема перехід на навчання з 6 років, вимагають знаходження шляхів зняття дезадаптації молодшого школяра (ранньої шкільної дезадаптації - РШД) як негативного явища, що заважає своєчасній і повноцінній соціалізації дитини, формуванню її особистості. Недостатня розробка теоретичних і прикладних аспектів даної проблеми в її спрямованості до умов сучасної початкової школи України і зумовила вибір теми дослідження. Мета дослідження полягає у вивченні психологічного аспекту РШД та оптимізації комунікативної підготовки шкільних психологів і вчителів для допомоги молодшому школяреві в ситуації РШД.Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.У вступі обґрунтована актуальність дисертаційного дослідження, сформульовані його мета, обєкт, предмет та завдання; розкрито методологічну основу, наукову новизну, теоретичну й практичну цінність; подані положення, які виносяться на захист, структура роботи та дані про її апробацію.Це повязано не тільки зі зміною соціальної ситуації розвитку дитини, її соціального статусу й зайняттям нової, соціальної позиції - школяра, але й з сукупністю різноманітних аспектів розвитку й формування дитини як соціального індивіда, складним взаємопереплетінням процесів соціалізації та персоналізації (що відповідає терміну “соціогенез” у Л.С.Виготського), які у зазначений період життя дитини ведуть до становлення не тільки нових способів діяльності, а й до формування “базових основ особистості”. У психологічній науці традиційно приділяється значна увага питанням повноцінного розвитку й навчання молодшого школяра (Л.Й.Айдарова, Ш.О.Амонашвілі, Л.І.Божович, О.Л.Венгер, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, І.В.Дубровіна, Д.Б.Ельконін, О.В.Запорожець, Є.М.Кабанова-Меллер, О.В.Киричук, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, М.І.Лісіна, С.Д.Максименко, Н.О.Менчинська, Н.Ф.Тализіна та ін.), зокрема проблемам його пристосування до шкільного життя (Л.І.Божович, Г.В.Бурменська, І.В.Дубровіна, Д.Б.Ельконін, О.В.Запорожець, О.О.Карабанова, О.Г.Лідерс, О.М.Леонтьєв, Н.Г.Лусканова, Н.В.Самоукіна та ін.). Цей стан дослідники, вчителі й батьки повязують не стільки з проблемою здоровя або успішності, скільки із соціально-психологічним входженням дитини в шкільне життя, в колектив класу, в систему шкільних відносин. Тому в нашій роботі мова йде не про патологію соціальної адаптації, а про шкільну дезадаптацію, викликану порушеннями звичних дитині й батькам механізмів і ціннісних норм соціалізації. На першому етапі з групи “неблагополучних” і з групи “благополучних” молодших школярів у випадковому порядку було відібрано шість протоколів випробуваних з результатами всіх методик (по одному протоколу з кожної паралелі) - (Див. табл.На сучасному етапі взаємодії людини і суспільства кардинально змінилися соціокультурні та психологічні засади життєдіяльності молодшого школяра - обєктивні умови онтогенезу й соціогенезу (ускладнена соціальна, політична, економічна, правова ситуація; погіршений екологічний стан; підвищена роль й агресивність засобів масової інформації; зростає майнове розшарування в суспільстві; криза сімї), статус дитинства, соціальна роль дитини тощо. Явище масової ранньої шкільної дезадаптації (РШД) - феномен, який яскраво виявився останнім часом у дітей на пострадянському просторі і, зокрема, в Україні - в соціумі, що переживає кардинальні трансформації у власній будові і духовній сфері особистості. Своєчасна і повноцінна соціалізація дитини потребує ранньої діагностики та повного усунення РШД, що дозволяє запобігти емоційній відчуженості дітей від вчителів, гіпертрофованій (компенсаторній) персоналізації; досягти підвищення потенціалу загальнопсихічного розвитку дитини; забезпечити подальшу успішність у навчанні та повноцінний розвиток особистості молодшого школяра. Сучасна школа, залишаючи без належної уваги особистісний та індивідуальний аспекти спілкування з дітьми в цілому, підкріплюючи й підтримуючи соціально сензитивних, конформних дітей, сприяє породженню масової РШД, що виявляється в порушенні їх функціонування в інституційно заданому соціумі, тобто у класі та школі.

Зміст роботи відображений у 7 публікаціях.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ