Психологічні особливості проявів комунікативних здібностей дітей 6-11 років з синдромом Дауна - Автореферат

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ 6-11 РОКІВ З СИНДРОМОМ ДАУНА Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор, Бочелюк Віталій Йосипович, Класичний приватний університет (м.Запоріжжя), завідувач кафедри практичної психології Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Пріб Гліб Анатолійович, Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості України, м.Київ, професор кафедри психології кандидат психологічних наук Душка Алла Луківна, Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, доцент кафедри експериментальної та диференціальної психології, З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського національного університету імені І.І.Теоретичний аналіз та узагальнення наукових досліджень з проблеми вивчення дітей з синдромом Дауна свідчить про їх спрямованість на розвязання клініко-фізіологічних завдань повязаних особливостями порушень психофізичного розвитку (А.Ю. У наукових працях вітчизняних і зарубіжних дослідників представлено експериментальні дані щодо характеристики пізнавальної діяльності дітей з помірною розумовою відсталістю різної етіології у тому числі і синдрому Дауна, зокрема розвитку сенсорно-перцептивних дій (О.В. У дослідженнях розглядаються можливості розвитку дітей з помірною розумовою відсталістю в умовах спеціально організованого корекційного виховання і навчання (О.В.Гаврилов, Т.В.Дем?яненок, Р.І.Кравченко, М.І.Кузьмицька, А.Р.Маллер, Г.В.Цикото, Г.Ф.Нестерова та ін.); результативними є психолого-педагогічні дослідження присвячені питанню ранньої корекції осіб із синдромом Дауна (Є.Р. Одержані результати стануть підґрунтям для розробки системи заходів, спрямованих на включення в соціум цієї категорії дітей, уточнять психологічні особливості проявів комунікативних здібностей, дадуть змогу визначити психолого-педагогічні умови реабілітацій й абілітації осіб із синдромом Дауна в умовах спеціального освітнього закладу, будуть покладені в основу системи раннього впливу на розвиток дитини із синдромом Дауна в умовах сім?ї. Мета дослідження - визначити та теоретично обґрунтувати психологічні особливості проявів комунікативних здібностей у дітей 6-11 років із синдромом Дауна і розробити систему корекційних заходів їх розвитку.У першому розділі «Феноменологія синдрому Дауна за даними зарубіжної та вітчизняної літератури» - здійснено аналіз розробки цієї проблеми в рамках етіології, патогенезу й клініко-фізіологічних характеристик означеної патології; описано основні напрямки психолого-педагогічних підходів до вивчення синдрому Дауна й перспективи розвитку дитини з цією патологією в зарубіжних і вітчизняних дослідженнях; окреслено сучасний стан вивчення комунікативних здібностей дітей з синдромом Дауна. Зясовано, що застосування жестового мовлення у корекційному навчанні дітей із синдромом Дауна помітно поліпшує мовленнєвий розвиток й інтелектуальний розвиток в цілому (K.Barnard, M.Hammond, C.Booth); одним із способів навчання писемному мовленню таких дітей може бути глобальне читання (D.B.Bailey). Таким чином, проблема комунікативного й когнітивного розвитку дітей із синдромом Дауна попри різнобічне представлення у психолого-педагогічній літературі, залишається актуальною в полі дослідження психологічних особливостей проявів комунікативних здібностей і визначення впливу психолого-педагогічних умов на розвиток у таких дітей. Підрівнями є: - уявлення про взаємовідносини зовнішніх обєктів і тіла: топологічні уявлення, координатні подання, метричні подання, подання про просторові взаєминах між двома і більше предметами, що знаходяться в навколишньому просторі. При вивченні рівня розвитку процесів загального пізнання у дітей 6-11 років із синдромом Дауна, було зазначено, що незважаючи на вроджене бажання спілкуватися, діти з синдромом Дауна часто володіють певними фізичними і когнітивними характеристиками, які ускладнюють для них процес оволодіння мовою.

Основний зміст