Психологічні особливості переживання суб’єктом юнацької кризи - Автореферат

Національний педагогічний університет імені М.П.ДрагомановаЗахист відбудеться “2” грудня 2005 року о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.10 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Аналіз “суб‘єктного аспекту переживання юнацької кризи” дозволив нам вийти на явище первинної екзистенціальної інтеграції, як свідоме смисложиттєве самовизначення субєкта, яке він здійснює вперше у своєму житті. Модель була використана в емпіричному дослідженні для розкриття екзистенціального змісту субєктного аспекту юнацької кризи та конкретизації чинників здійснення первинної екзистенціальної інтеграції субєкта. Изучение представленности во внутреннем мире субъекта переживаний экзистенциального содержания показало, что переживание субъектом юношеского кризиса характеризуются следующими особенностями (проявление экзистенциального содержания науровне психической организации субъекта): потребности, которые становятся актуальными в юношеском возрасте, приобретают для субъекта смысложизненную значимость;У психологічних дослідженнях серед кризових періодів життя людини виділяють нормативні (закономірні, обов‘язкові) та ненормативні (випадкові, біографічні, життєві) кризи. Такий розподіл криз знайшов своє теоретичне відображення, а саме: нормативні кризи висвітлені в межах теорій психічного розвитку (Л.І.Божович, Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, Е.Еріксон, З.Фрейд, С.Холл), ненормативні - в межах теорій життєвого шляху людини (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, Т.М.Титаренко). При цьому вченими (Л.І.Божович, С.Холл) не розкривається, яким чином юнак, як суб‘єкт проживання, точніше переживання свого життя, впливає на своє світоглядне становлення, які психологічні особливості притаманні цьому процесу переживання. Мета нашого дослідження полягає у розкритті психологічних особливостей процесу переживання субєктом юнацької кризи та встановленні чинників здійснення субєктом первинної екзистенціальної інтеграції. В основу нашого дослідження покладено припущення: за своїм субєктним змістом нормативна криза юнацького віку є екзистенціальною; усвідомлення субєктом своїх глибинно-сутнісних, екзистенціальних переживань зумовлює подолання кризового періоду.Психологічний сенс категорії “суб‘єкт життя” розуміється як “оптимальний спосіб здійснення життя” (К.О.Абульханова-Славська), “реалізатор внутрішніх потреб та цілей” (Л.В.Сохань), “ідеальна регулятивна координата” (Л.М.Баткін), “усвідомлюючий та реалізуючий своє буття” (А.Т.Москаленко, В.Ф.Сержантов). На рівні конкретного індивідууму категорія “суб‘єкт життєвого шляху” передбачає “активний самостійний рух людини по життю” (Л.В.Сохань), “спрямованість на більш оптимальні сфери життя” (К.О.Абульханова-Славська), “творчу самодіяльність” (С.Л.Рубінштейн), “розкриття до меж самого себе” (П.Тейяр де Шарден), “шлях до здобуття справжньої автономії та свободи” (Т.М.Титаренко). Аналіз психологічної літератури виявив, що в дослідженнях нормативних криз в межах теорій психічного розвитку розкриваються процесуально-формальні характеристики кризи (в якій формі відбувається цей процес). Здійснений нами порівняльний аналіз ненормативних (А.Г.Амбрумова, Л.І.Анциферова, Р.А.Ахмеров, Ф.Ю.Василюк, Ф.Дальто, Л.Г.Дика, С.Н.Жеребцов, Е.Ф.Зеєр, Т.Б.Карцева, О.О.Лазебна, Н.А.Логінова, А.В.Махнач, В.В.Очеретяний, К.Роджерс, Е.Е.Симанюк, В.М.Слуцький, Н.В.Тарабріна, Т.М.Титаренко, І.Ялом) та нормативних криз (Г.С.Абрамова, Б.Г.Ананьєв, Л.І.Анциферова, Н.А.Бахтадзе, Г.А.Вайзер, В.А.Вінс, С.М.Далакішвілі, Т.В.Кесаревська, І.Г.Малкіна-Пих, М.Д.Нікурадзе) показав, що специфікою переживання кризових періодів є актуалізація в свідомості людини смислу свого життя, смислу свого існування, оскільки основою для складання стратегії подолання криз є система смисложиттєвих орієнтирів. Таким чином, суб‘єктний аспект нормативної кризи психічного розвитку юнака набуває екзистенціального або глибинно-сутнісного характеру, а юнацький вік стає сенситивним для вирішення молодою людиною екзистенціальних (сутнісних, смисложиттєвих) питань свого життя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ