Мимовільна та довільна пам’ять дітей молодшого шкільного віку. Увага як основний компонент розумової працездатності. Методики корекційно-розвивальної роботи в напрямку покращення пам’яті дітей. Дослідження рівня продуктивності та стійкості уваги.
За останні роки, у звязку з переходом до навчання з 6 років і введенням чотирирічної початкової школи, Нижня межа даного вікового етапу перемістилася і багато дітей стають школярами починаючи не з 7 років, як раніше, а з 6 років (Наказ №204 від 07.04.2005р., Міністерством освіти і науки України). Для цього необхідно знати психологію молодшого шкільного віку, яка базується на особливостях розвитку теоретичного мислення, памяті, процесах сприйманнях, уваги, здібності до саморегуляції, усвідомленні свого особистого відношення до світу, на зміні змісту внутрішньої позиції дітей, на зміні самооцінки, саме у цей вік складається характер та формується інтерес до змісту учбової діяльності, до одержання знань. Для успішного навчання в школі та належного засвоєння матеріалу, який вивчається на уроках, велику роль відіграє відповідний рівень розвитку уваги, памяті молодших школярів. Один з провідних напрямків - це дослідження особистісних характеристик (відповідальність, активність, творчість, особливості уваги, памяті, мислення, емоцій тощо), які впливають на динаміку розумової працездатності особистості (М. Другий напрямок досліджень повязаний з вивченням зовнішніх факторів (організація та обладнання робочого місця, освітлення, температура, середовище для праці та відпочинку, режим праці та відпочинку, поєднання розумового навантаження та рухової активності, чергування видів праці за рівнем складності тощо), які впливають на ефективність розумової праці особистості (І.Дитина зазвичай не ставить перед собою мети щось запамятати, інформація, яка надходить до неї, запамятовується якби сама по собі. Память - форма психологічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду. Память можна визначити як психофізіологічний процес, який виконує функції запамятовування, збереження і відтворення матеріалу[37,218].Уже в немовлят память виступає в своїй елементарній формі - запамятовування і подальшому розпізнаванні життєво-важливих для дитини впливів. Спочатку дитина усвідомлює ціль пригадати, а потім і ціль запамятати, навчається виділяти і засвоювати засоби і прийоми (наприклад, прийом логічного групування матеріалу). Адже мета запамятати і пригадати при виконанні ролі має для дитини наочний, конкретний зміст.Так, для дітей 7-8 років “характерні ситуації, коли запамятати без застосування будь-яких засобів набагато простіше, ніж запамятати, усвідомлюючи і організовуючи матеріал. Процес розвитку логічної памяті у молодших школярів вимагає спеціальної організації, оскільки переважна більшість дітей цього віку самостійно (без спеціального навчання) не використовують прийоми змістової обробки матеріалу, а з метою запамятовування використовують повторення [46,205]. Але незалежно від цього кожен учень повинен засвоїти основне правило ефективності запамятовування: щоб запамятати матеріал правильно і надійно, необхідно з ним активно попрацювати і організувати певним чином [9,74]. Навіть при мимовільному запамятовуванні, коли субєкт не ставить за мету зберегти в памяті той чи інший зміст, спрямованість його діяльності зумовлює вибіркове відношення до матеріалу, визначає повноту і міцність його запамятовування. Учні IV класу запамятовують у 2-3 рази більше слів, ніж учні І класу)Якщо дитина правильно повторила цей ряд, вона отримує плюс і переходить до запамятовування наступного ряду. Якщо дитина помилилася, повторюючи дубль-ряд, то слід переходити до другої частини - запамятовування цифр у зворотному порядку. Наприклад, якщо я скажу 9,5, то як треба повторити?» Якщо дитина зрозуміла інструкцію і правильно повторила цифри, переходьте до наступного ряду. Наприклад, якщо дитина з нормальним слухом дуже погано розказує казку, яку її прочитали, і значно краще переказує прочитане самостійно, то це, як правило, свідчить про те, що дитині притаманний зоровий тип памяті, а слухове сприйняття є додатковим способом отримання інформації. Коли дитина повторює слова, ставте у протоколі хрестик під цим словом.Коробко): для розвитку довільної уваги застосували методику «Слухай команду», для покращення словесно-логічної памяті - методика «Запамятай слова», «Запамятай оповідання», і т. д. Гра проводиться доти, доки гравці добре слухають і точно виконують завдання. У цей час я пошепки вимовлю команду, наприклад «підняти руки», і всі гравці повинні виконати цю команду. Якщо основна думка не передана, але правильно вказані назва і окремі деталі, можна дати 2 бали; якщо правильно вказане лише щось одне, назва або окремі деталі - 1 бал; якщо дитина не може сказати навіть цього - 0 балів. Основні труднощі, які виявляються у процесі цієї гри, зводяться до того, що дитині потрібно виконувати одночасно дві дії: рахувати тварин, зображених на рисунку, і запамятовувати їх кількість.На першому етапі тестування учнів других класів, ми отримали такі результати: низький рівень-17,5% (7учнів), середній рівень - 45% (18учнів),високий рівень-37,5% (15 учнів).
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Психологічні особливості памяті та уваги дітей молодшого шкільного віку
1.1 Мимовільна та довільна память дітей молодшого шкільного віку
1.2 Удосконалення памяті в молодшому шкільному віці
1.3 Увага, як основний компонент розумової працездатності
Розділ 2. Дослідження памяті та уваги школярів початкової школи.
2.1 Дослідження памяті дітей молодшого шкільного віку
2.2 Дослідження уваги дітей молодшого шкільного віку
2.3 Методики корекційно- розвивальної роботи в напрямку покращення памяті і уваги молодших школярів
2.4 Результати показників памяті та уваги після корекційно- розвивальної роботи
2.5 Рекомендації для покращення памяті та уваги молодших школярів
Загальні висновки
Література
Додатки
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы