Психологічні особливості міжособистісної значущості в системі "студент-студент" - Курсовая работа

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. КУРСОВА РОБОТА з соціальної психології на тему «Психологічні особливості міжособистісної значущості в системі «студент-студент»»Актуальність проблеми психологічної особливості міжособистісної значущості в системі «студент-студент» повязана, по-перше, зі зростаючими вимогами до рівня психологічної включеності людини в її діяльність та ускладненням психічної життєдіяльності людей, постійним зростанням їх особистісних домагань. Студентська група здатна істотно підвищити ефективність індивідуального процесу засвоєння знань. Механізмом формувального впливу групи на студента є психологічний клімат, а вірніше, соціально-психологічний клімат академічної групи. Саме тому темою нашого дослідження ми обрали «Психологічні особливості міжособистісної значущості в системі "студент-студент"» Мета дослідження - виявити та охарактеризувати психологічні особливості міжособистісної значущості в системі "студент-студент", та визначити шляхи і напрями покращення міжособистісних відносин в студентській групі.На нашу думку, система «студент-студент» - це вид міжособистісних, специфічних відносин між студентами, як обєктами навчання, самою студентською групою та окремою особистістю у цій групі, які характеризуються рівністю та значущістю для всіх сторін цих відносин. Тому, щоб краще виявити та проаналізувати чинники та особливості міжособистісного прояву в системі «студент - студент», нами було вирішено охарактеризувати студентство як особливий вид соціально - психологічних груп. Мікрогрупи, які виникають на основі спільних інтересів, взаємної прихильності студентів, характеризуються такими ознаками: висока частота комунікативної взаємодії; спільні культурні пріоритети і переконання, загальні ціннісні орієнтації; взаємообмін і копіювання моделей поведінки членів групи, стилю взаємодії і спілкування (групові звички і ритуали, внутрішньогруповий сленг тощо); можлива диференціація соціальних ролей (наприклад, «лідер групи» і «підлеглий», «генератор ідей» і «організатор» тощо); взаємозалежність індивідуальних і спільних цілей; мікрогрупа може коригувати поведінку окремих своїх членів. Студентська академічна група за період свого існування розвивається і проходить кілька стадій (від офіційно створеної групи деканатом, який на останньому курсі може розпастися знову на мікрогрупи), кожна з яких характеризується якісними особливостями таких параметрів: спрямованість поведінки та діяльності членів групи; організованість членів групи; комунікативність членів групи. 5) Група як колектив може бути взірцем і для інших студентських груп, впливати на них (наприклад, при вирішенні питань на факультетських зборах, в органах студентського самоврядування), виявляти інтергрупову активність, особливо з боку лідерів груп, які користуються авторитетом на факультеті.Тенденція до товариськості свідчить про контактності, прагненні утворити емоційні звязки як у своїй групі, так і за її межами. Тенденція до «боротьби» - активне прагнення особистості брати участь в груповому житті, домагатися більш високого статусу в системі міжособистісних взаємин; на противагу цій тенденції уникання «боротьби» показує прагнення піти від взаємодії, зберегти нейтралітет у групових суперечках і конфліктах, схильність до компромісних рішень. Методика «Визначення індексу групової згуртованості» Сішора, дозволяє визначити рівень групової згуртованість, як один із найважливіших параметрів, який вказує на ступінь інтеграції групи, її згуртованість у єдине ціле. Проаналізувавши результати емпіричного дослідження за методикою «Визначення індексу групової згуртованості» Сішора, яка дозволяє визначити рівень групової згуртованість, що є одним із найважливіших параметрів, який вказує на ступінь інтеграції групи, її згуртованість у єдине ціле, нами було визначено, що рівень групової згуртованості серед студентів третього курсу, спеціальності «соціальна педагогіка» - високий, це можна підтвердити опираючись на дані, визначені нами в дослідженні: серед 30 опитуваних оброблені результати більшості, а саме 20 осіб (67%), вказують на високий рівень групової згуртованості. Стефансона та методикою «Визначення індексу групової згуртованості» Сішора, нами було визначено такі особливості міжособистісної значущості в системі «студент-студент» у студентських групах 3 курсу: високий рівень атракції між студентами, оскільки взаємини між студентами характеризуються дружністю, спільною навчальною діяльністю, високою частотою їхніх зустрічей та рівнем згуртованості; високий рівень референтності, адже у 60% опитуваних наявна тенденція до залежності, тобто в їхній поведінці присутнє внутрішнє прагнення індивіда до прийняття групових стандартів і цінностей: соціальних і морально-етичних.У дані роботі, нами було виявлено соціально-психологічну структуру студентської групи, та визначено чинники і особливості прояву міжособистісних стосунків у студентській групі.