Особливості соціальної дезадаптації дітей із затримкою психічного розвитку. Програма корекційно-виховної роботи, що ґрунтується на принципах моделювання адекватних поведінкових реакції дітей, як фактора оптимізації соціального середовища в колективі.
При низкой оригинальности работы "Психологічні особливості корекції поведінки соціально дезадаптованих дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукНауковий керівник-доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Киричук Олександр Васильович, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, завідувач кафедри психології та соціальної роботи; Офіційні опоненти:-доктор педагогічних наук, професор, Тарасун Валентина Володимирівна, Інститут спеціальної педагогіки АПН України, завідувач лабораторії діагностики та психічного розвитку дитини; Захист відбудеться "22" лютого 2005 р. о 1530 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки АПН України (04060, Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту спеціальної педагогіки АПН України за адресою: 04060, Київ, вул.Діти позбавлені батьківського піклування, кількість яких постійно зростає, - загальнодержавна проблема, важливою частиною якої є спеціалізована психологічна допомога дітям адаптуватися в соціальному середовищі. Вивчення характеру процесу соціальної адаптації дошкільників, аналізу зовнішніх і внутрішніх факторів, які ускладнюють цей процес, дасть можливість відповісти на основне питання педагогічної практики - як підготувати дітей із затримкою психічного розвитку до повноцінної інтеграції в суспільство. Ратифікація Верховною Радою України Конвенції ООН про права дитини, Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей з особливими потребами загострила увагу громадськості до проблем дітей з особливостями психофізичного розвитку, зумовила необхідність створення найсприятливіших умов їхньої інтеграції в систему сучасних суспільних відносин, яка набуває актуального значення, у 90% вихованців дошкільних інтернатних установ виявлено затримку психічного розвитку, у 89,5% - невротичні та дезадаптаційні прояви. Зокрема, система факторів, що призводить до проявів соціальної дезадаптації, подолання відхилень у психічному розвитку на адаптаційному етапі перебування в інтернатних умовах, особливості корекції соціально дезадаптованих дітей дошкільного віку в системі психолого-педагогічної роботи. За теоретико-методологічну основу дослідження взято системний підхід до вивчення особистості (Б.Г.Ананьєв, Б.Ф.Ломов, О.В.Киричук), що передбачає єдність біологічних та соціальних чинників психічного розвитку (Л.С.Виготський, П.К.Анохін); теорію еволюційно-вікової періодизації, що визначає особливу значущість дошкільного віку (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьев, Д.Б.Ельконін, В.С.Мухіна та ін); соціально-психологічну концепцію інтелектуального розвитку дитини (А-Н.Перре-Клермон, Ж.Піаже, Г.Міда); теорію психічного розвитку аномальної дитини (Л.С.Виготський); теорію залежності негативних внутрішніх переживань, які виявляються у психогенних реакціях невротичного і соматичного характеру (О.І.Захаров, А.М.Прихожан); уявлення про адаптацію як форму соціальної активності (К.О.Абульханова-Славська, О.В.Киричук Г.О.Балл); теорію соціальних взаємодій (Ж.Піаже, Є.Фромм, А.С.Прангішвілі, О.І.Захаров); принципи ранньої корекції та медико-соціальної реабілітації аномальної дитини (Л.А.Венгер, Т.П.Вісковатова, М.І.Лісіна, А.Г.Обухівська).Встановлено основні фактори соціальної дезадаптації у дітей дошкільного віку: полігенетичні, успадковані особливості (тип ЦНС, темперамент, генетичні хвороби), порушення нормального онтогенезу дітей і біологічної здатності до сприйняття соціального середовища (ретордація соціального розвитку, депривація) крім того, несприятливе середовище інтернатного закладу, в якому у дитини гальмується когнітивна активність, здатність сприймати та переробляти нову інформацію, знижується або патологічно змінюється саморегуляція. Теоретичні дані дозволяють зробити висновок, що при аналізі факторів соціальної дезадаптації необхідно визначити онтогенетичні особливості розвитку дитини із ЗПР, зокрема, особливості соматичного, когнітивного розвитку, афективної та мотиваційної сфери соціально дезадаптованих дітей. Ефективна допомога дітям із ЗПР дошкільного віку можлива в разі забезпечення повноцінних взаємодій дитини та середовища у спеціально організованій корекційно-виховній роботі, враховуючи фактори виникнення соціальної дезадаптації в умовах інтернатного закладу. Другий розділ "Особливості соціальної дезадаптації дітей із ЗПР в дошкільних інтернатних закладах" присвячений вивченню проявів соціальної дезадаптації, що виникають, як реакція на зміну соціального оточення. В дослідженні брали участь дві групи - експериментальна, яку складали діти із ЗПР дошкільного віку, що постійно перебували в умовах інтернатного закладу, контрольна - дітей-дошкільників із загальноосвітнього дитячого садка.Діагностика і корекція соціальної дезадаптації дітей дошкільного віку: Наук.-метод.пос. Назаревич В.В., Тарасюк С.О. Особливості використання методів ігрової терапії у корекційно-виховній роботі закладів інтернатного типу з соціально дезадаптованими дітьми.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы