Головна характеристика ролі концептуалізації особистісного досвіду у психологічному функціонуванні особистості та актуалізації її буттєвого потенціалу. Особливість правомірності розведення концептуалізаційного та неконцептуалізаційного рівнів осягнення.
При низкой оригинальности работы "Психологічні особливості концептуалізації особистісного досвіду: індивідуально-типологічний підхід", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРобота виконана на кафедрі загальної та організаційної психології факультету психології в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор Маноха Ірина Петрівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри загальної та організаційної психології, декан факультету психології. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Носенко Елеонора Львівна, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, завідувач кафедри загальної та педагогічної психології; Захист відбудеться 22 квітня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.26 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, 01601, м.Шмельов) надається перевага побудові структурних моделей досвіду та визначення функцій його одиниць, унаслідок чого властивості й роль такого способу осягнення прожитого, як концептуалізація, залишається поза увагою. Разом із тим дослідження в межах цих підходів свідчать про недостатню вивченість етапів концептуалізації, психологічних характеристик її процесу та результату, особливостей звязків між ними. Мета дослідження - узагальнити теоретичні засади дослідження психологічних особливостей концептуалізації особистісного досвіду на рівні динамічних характеристик її процесу та якісних характеристик результату; емпірично виявити характер звязків між ними, типи концептуалізації досвіду та індивідуально-психологічні відмінності їхніх представників. Узагальнити теоретичні засади дослідження рівнів осягнення особистісного досвіду в єдності його процесу і результату, виявити роль концептуалізації особистісного досвіду у психологічному функціонуванні особистості та актуалізації її буттєвого потенціалу на основі теоретичного та історико-критичного аналізу онтологічно та особистісно орієнтованих концепцій психології. Емпірично встановити типи концептуалізації особистісного досвіду й індивідуально-психологічні особливості їхніх представників для оцінки різних способів концептуалізації за їхньою роллю в актуалізації буттєвого потенціалу та регулюванні життєдіяльності особистості.У першому розділі «Сутнісні характеристики концептуалізації особистісного досвіду» на основі узагальнення психологічних досліджень встановлено, що процеси осягнення особистісного досвіду за мірою інтегрованості переживань та систематизованості семіотичної обробки досвіду поділяються на рівні: 1) рівень первинного переживання досвіду; 2) рівень неконцептуалізаційного осягнення досвіду; 3) рівень концептуалізації досвіду. Роджерс - сходяться в тому, що досвід на цьому рівні - це потік емоційних, тілесних, чуттєвих вражень, які постають на свідомому й несвідомому рівнях психіки в межах «тут-і-тепер» (так званий досвід-«плин»), а їх осягнення обмежено з огляду на актуальність процесу переживання. Структурно результатом концептуалізації виступає досвід-«форма» у вигляді високоінтегрованих, цілісних систем уявлень, концепцій, моделей, теорій, які породжують і регулюють субєктивну реальність їх носія (О. Ю. «Трансцендентованість» відображає ІІІ етап осягнення, на якому відбувається вихід за межі конкретики особистісного досвіду шляхом співставлення його з досвідом інших людей та універсальними категоріями буття задля виявлення єдності між суперечливими подіями й переживаннями прожитого. До якісних проявів результату осягнення належать «відкритість - закритість», «застосованість - незастосованість», «узагальненість - неузагальненість» досвіду.Власне концептуалізація здійснюється в ході трьох етапів: 1) первинне переживання досвіду; 2) фрагментарно-семіотичне перетворення досвіду; 3) системно-семіотичне перетворення досвіду. Концептуалізація як утілення саморефлексивних здатностей особистості, спосіб конструктивного опанування своїх станів і переживань, ефективного перетворення та застосування власного досвіду сприяє розкриттю буттєвого потенціалу особистості. Динамічні характеристики визначають психологічні особливості проходження кожного з етапів концептуалізації: діада «впливовість - невпливовість» відображає досягнення чи уникнення глибини та інтенсивності первинного переживання досвіду (І етап); характеристики «прожитість - непрожитість» досвіду описують специфіку завершення досвіду з погляду його осмислення, асиміляції, присвоєння (ІІ етап); діада «трансцендентованість - абсолютизованість» досвіду визначає повноту і спосіб системного перетворення прожитого, співвіднесення його з досвідом інших, а також універсальними категоріями та цінностями буття (ІІІ етап). Діада «відкритість - закритість» досвіду визначає модальність ставлення до прожитого, широту й диференційованість розуміння та інтерпретації його змісту.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы