Психологічні особливості формування здатності до логічної класифікації у школярів - Автореферат

Інститут психології імені Г.С. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукПсихологічні особливості формування здатності до логічної класифікації у школярів. У межах теоретико-експериментального дослідження виявлено: логічна класифікація є однією з фундаментальних операцій мислення й основою подальшого розумового розвитку дитини. У молодшому шкільному віці дитина вже може здійснювати різні види групувань: класифікацію, серіацію, заміщення, встановлення симетрії, тобто групування аддитивного порядку. У межах нашого дослідження поняття “класифікація” розумілося як узагальнення виокремлених ознак предметів і явищ, що дає можливість групувати обєкти за видовими, родовими та іншими ознаками. Водночас виявилося: показник “логічна класифікація” найтіснішим чином повязаний із академічною успішністю й інтелектом.Одними з перших в психологічній науці поставили проблему теоретико-експериментального дослідження сутності й особливостей розвитку класифікації Ж.Піаже та Б.Інельдер. За поглядами сучасних вітчизняних науковців, класифікація виступає формальним результатом певних розумових дій, що зводяться до аналізу ознак, а також виявлення суттєвої ознаки й залучення обєктів у певну сукупність за загальною ознакою. Система дій класифікації забезпечує перетворення проблемно-суперечливої ситуації (Є.С. На першій стадії переважає настановлення на колір установка на колір або форму залежно від домінування тої чи тої ознаки в завданні; на другій домінує настановлення на колір, внаслідок конституціональних причин й особливостей психічного розвитку; третій - настановлення на форму. Проте, попри досить багатий досвід у дослідженні проблеми класифікації, який накопичено у світовій і вітчизняній психологічній науці, слід зауважити, що й досі не існує чіткого й визначеного уявлення про становлення класифікації обєктів за суттєвою ознакою у дошкільників й молодших школярів.У першому розділі - „Специфіка розумових перетворень у процесі формування класифікації в молодших школярів” - проаналізовано теоретичні уявлення про психологічні особливості розвитку механізму класифікації у молодшому шкільному віці, а також можливості формування класифікації засобами спеціально організованого навчання. У молодшому шкільному віці дитина вже може здійснювати різні види групувань: класифікацію, серіацію, заміщення, встановлення симетрії, тобто групування аддитивного порядку (І.Б. Здійснення класифікації відбувається за умов наявності мети, виокремлення ознак обєктів, що підлягають класифікації, порівняння обєктів за особливими ознаками, визначення загальних основ класифікації, згрупування обєктів за певним принципом. Для реалізації цих завдань було проведено дослідження на 5-ти різних вибірках учнів 3-х класів (106 осіб). Серед досліджуваних: три класи працювали за звичайною традиційною навчальною програмою: 3 (1), 3 (2), 3 (5) - 71 особа; два класи за технологією розвивального навчання: 3 (3), 3 (4) - 45 осіб.Поняття “класифікація” розуміється як узагальнення виокремлених ознак предметів та явищ, що дає можливість групувати обєкти за видовими, родовими й іншими ознаками. Це підтверджує наше припущення: вищий рівень інтелекту в певній мірі повязаний з рівнем й особливостями розвитку логічної класифікації. Водночас виявилося, що з усіх завдань на логічну класифікацію показник “логічна класифікація” найтіснішим чином повязаний з академічною успішністю й інтелектом. Також було спостережено: щоскоріше здійснюється логічна класифікація, то вища академічна успішність індивіда та його інтелектуальний рівень, й навпаки, щобільше часу використовує досліджуваний, то більше домінує поверхова класифікація. Отримані в дослідженні результати показали, що до кінця молодшого шкільного віку на ступінь звязку між логічною класифікацією та показниками інтелекту впливають три взаємозалежних фактори: ступінь внутрішнього звязку між швидкістю виконання різних завдань на класифікацію; ступінь інтеркореляції різних субтестів інтелекту; рівень розвитку інтелекту.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ