Психологічні особливості диспозиційної системи особистості у функціонально неспроможній родині - Автореферат

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України. Марєнко Борис Сергійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, МОН Украни, професор кафедри психології. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім.Спостерігається зростання кількості функціонально неспроможних сімей, які внаслідок обєктивних та субєктивних чинників не можуть на даний момент ефективно виконувати обовязки, що передбачені відповідною сімейною роллю по задоволенню потреб інших членів родини. Умови та особливості виконання членами родини сімейних обовязків в таких сімях не сприяють повноцінній життєдіяльності сімї, що виявляється у повному або частковому незадоволенні потреб у змінах та внутрішньому зростанні як окремих членів родини, так і сімї в цілому. № 1697 "Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства" підкреслюється необхідність активізації роботи з функціонально неспроможними сімями з метою виявлення дітей, які перебувають в особливо складних економічних і морально-психологічних умовах. Проте, проблема розкриття психологічного змісту таких елементів спрямованості, як: соціальні установки, ціннісні орієнтації та в цілому диспозиційна система особистості у молодшому шкільному віці в умовах функціонально неспроможної сімї потребує глибшого дослідження та подальшої розробки. Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що диспозиційна система особистості дитини молодшого шкільного віку з функціонально неспроможної сімї характеризується негативним спрямуванням і дисгармонійністю як у межах окремих підсистем, так і системи в цілому; проте проведення психокорекції викривлень у диспозиційній системі буде сприяти формуванню позитивної "Я-концепції" та гармонізації міжособистісних відносин дитини з функціонально неспроможної сімї.До характерних психологічних ознак функціонально неспроможної родини, на нашу думку, слід віднести: 1) відсутність або значне порушення функціонування принаймні одного елемента в системі сімейних взаємин: а) мети (неадекватність цілепокладання - невідповідність мети дорослих членів родини призначенню сімейної системи); б) порядку функціонування (дезорганізація сімейних звязків, що виявляється у відсутності адекватного розподілу сімейних ролей, неузгодженості цілей та правил у функціонуванні сімї як цілісної системи, у домінуванні антагонізму або конкуренції у сімейних відносинах, у ліберальному, авторитарному або невизначеному стилі виховання, у розподілі інформаційних потоків - закритість або поверхневість інформаційного та інтерактивного компонентів спілкування); в) енергетики системи (брак активності, спрямованої на задоволення потреб інших членів родини, відсутність спрямованості на розвиток сімї і відповідно неготовність до змін як у житті кожного окремого члена родини, так і сімї в цілому); 2) низька якість функціонування родини аж до повного невиконання сімейних обовязків членами родини і, відповідно, незадоволення їх основних потреб. Визначається та аналізується взаємозвязок між стилем сімейного виховання, психологічним мікрокліматом в родині й змістом та спрямованістю соціальних установок, моральними ідеалами, інтересами дитини; між батьківським ставленням і формуванням ставлення дитини до самої себе, до своїх потреб, інтересів, прагнень; між особливостями міжособистісної комунікації в родині й установками щодо оточуючих людей, власного майбутнього і т.п. Проаналізувавши праці Г.Хоментаускаса, присвячені особливостям соціальної перцепції дитини у колі сімї, ми дійшли висновку, що для дітей з сімей з несприятлвивим психологічним мікрокліматом є властивими три установки: 1) мене потребують і люблять, а ви існуєте заради мене; 2) мене не люблять, але я від усієї душі прагну наблизитися до вас; 3) мене не потребують і не люблять, залиште мене у спокої. Дослідження Г.Хоментаускаса дозволяють зробити висновок, що для сімей, в яких у дитини домінує установка "мене люблять і потребують, а батьки живуть заради мене", є властивою гіперопіка у системі виховання. Так, у дітей з нормально функціонуючих родин смислові установки в даних сферах безпосередньо повязані з виховним впливом сімї, проте вище наведені установочні поля дітей з функціонально неспроможних сімей більше повязуються з майбутнім, ніж з сімєю.Установочне поле у сфері "Я" повязано лише із впливом сімї, що в умовах несприятливого психологічного мікроклімату в родині негативно позначається на формуванні смислових установок дітей щодо себе. Найбільш позитивні узагальнені смислові установки дітей з функціонально неспроможних родин стосуються сімї та власного майбутнього, що підтверджує нашу гіпотезу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ