Психологічні особливості антиципації в процесі розв’язання старшокласниками мисленнєвих задач - Автореферат

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНТИЦИПАЦІЇ В ПРОЦЕСІ РОЗВЯЗАННЯ СТАРШОКЛАСНИКАМИ МИСЛЕННЄВИХ ЗАДАЧ Потапова Валентина Дмитрівна, Донецький національний університет МОН України, завідувач кафедри психології кандидат психологічних наук, доцентРозуміння антиципації, як універсальної складової будь-якої діяльності, вивело дослідників і на вивчення антиципації в структурі мисленнєвої діяльності, де вона набуває найсуттєвішого значення (А.В. Водночас, попри значний обсяг теоретичної та прикладної розробки проблеми антиципації у контексті пізнавальної діяльності учня вона до останнього часу не розглядалася. Тим часом очевидним є те, що вивчення особливостей антиципації у процесі розвязання учнями мисленнєвих задач дозволить розкрити шляхи підвищення її результативності, а отже й ефективності учіння (А.В. Таким чином, актуальність та недостатня розробленість проблеми антиципації з позиції вікової та педагогічної психології зумовили вибір теми дисертації: „Психологічні особливості антиципації в процесі розвязання старшокласниками мисленнєвих задач”. Зясовано вплив виявлених особливостей на ефективність розвязування задач; розроблено систему критеріїв і показників оцінки антиципації на мовно-мисленнєвому рівні її дослідження; визначено рівні розвитку антиципації та розроблено засоби її активізації в процесі розвязання мисленнєвих задач з геометрії.Аналіз досліджень антиципації у процесі мислення дозволив констатувати: залишаються недостатньо зясованими питання структури антиципації на мовно-мисленнєвому рівні; при вивченні процесу розвязування мисленнєвих задач антиципація у віковому аспекті майже не розглядалася, що ускладнює пошук ефективних засобів впливу на її розвиток в умовах навчальної діяльності. У другому розділі - „Антиципація і процес розвязування задач”-досліджується антиципація в пізнавальній діяльності учнів, а саме - в процесі розвязування мисленнєвих задач. Антиципація розуміється нами як багаторівнева, ієрархічна система, спрямована на пізнання майбутнього; як специфічна функція мисленнєвої діяльності, котра забезпечує створення образу (моделі) майбутнього результату, оперування ним тоді, коли задача ще реально не вирішена, тобто в умовах субєктивної невизначеності. Ступінь розгорнутості антиципації як процесу взаємодії інтуїтивних і дискурсивних компонентів - наступний аспект проявів антиципації, повязаний із реалізацією як усвідомлених, так і неусвідомлених (чи мало усвідомлюваних) засобів розумової діяльності, що якісно доповнюють її зміст і визначають принцип дії. Основний етап дослідження, спрямований на вивчення особливостей антиципації під час розвязування мисленнєвих задач учнями старших класів, реалізовувався за трьома напрямками: 1) визначення сформованості здатності учнів до антиципації та встановлення властивих їй особливостей; 2) вивчення характеру впливу просторового мислення на результативність антиципації; 3) зясування впливу антиципації на фактичне розвязання задачі.Теоретичний аналіз поглибив розуміння психологічного сенсу антиципації на мовно-мисленнєвому рівні функціонування та дозволив обґрунтувати визначення антиципації як багаторівневої ієрархічної системи, спрямованої на пізнання майбутнього. Це складна за своєю структурою функція мисленнєвої діяльності, зміст і сутність якої полягає в здатності розширювати просторово-часові межі актуального стану предмета задачі для його переведення в потрібний стан шляхом створення моделі майбутнього результату задачі, яка впорядковує, і спрямовує мисленнєву діяльність на знаходження шуканого. Антиципація визначає конструктивну спрямованість процесу розвязування задачі, надаючи йому чіткості, визначеності та пришвидшуючи вибір доцільного способу розвязання. Створена модель структури антиципації відображає дієвість особливостей її структурних компонентів: 1) моделювання образу потрібного майбутнього; 2) мисленнєвого пошуку, який уможливлює моделювання образу розвязку задачі; 3) вибору ознак-орієнтирів для моделювання бажаного результату; 4) перебігу особливостей антиципації відповідно до рівня її розгорнутості як процесу. Зясовано, що регулюючий вплив на ефективність розвязання задачі антиципація починає здійснювати вже під час моделювання первинного свого образу - інтуїтивно-образного утворення, яке, наповнюючись смисловим змістом, виступає своєрідним засобом переходу до моделювання вторинного образу антиципації - усвідомленого смислового утворення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ