Психологічні механізми адаптації підлітків з кримінальною поведінкою в умовах примусової ізоляції - Автореферат

Психологічні механізми адаптації підлітків з кримінальною поведінкою в умовах примусової ізоляції неповнолітній правопорушник психологічний кримінальнийПрактика роботи з девіантними підлітками свідчить про недостатнє вивчення феномена психологічного захисту як одного з діючих факторів у процесі ресоціалізації підлітків-правопорушників в умовах примусової ізоляції. Мета дослідження полягає у виявленні інтрапсихічних адаптаційних механізмів, які виникають у підлітків-правопорушників в умовах примусової ізоляції, та встановленні особливостей звязку цих механізмів з актуальним психічним станом особистості підлітка з метою оптимізації процесу первинної ресоціалізації. Виявити основні захисні механізми у підлітків-правопорушників, що перебувають в умовах примусової ізоляції, специфіку і типовість прояву цих механізмів в період адаптації на етапі первинної ресоціалізації. Для перевірки висунутої гіпотези і виконання поставлених завдань використано комплекс методів: теоретичні - аналіз, синтез, індукція, дедукція, систематизація і порівняння, узагальнення - дозволили опрацювати наукові джерела, визначити сутність та особливості інтрапсихічних механізмів адаптації підлітків-правопорушників в умовах примусової ізоляції; емпіричні - спостереження, метод експертних оцінок, біографічний метод (аналіз подій життєвого шляху, складання „психологічного паспорта»), дослідницькі бесіди, що забезпечили вивчення стану зазначеної проблеми у практиці; психодіагностичні - дали змогу визначити інтрапсихічні адаптаційні механізми підлітків-правопорушників, особливості особистості й актуального психічного стану. Наукова новизна одержаних результатів: уперше встановлено звязок між комплексом інтрапсихічних адаптаційних механізмів і особливостями актуального психічного стану особистості підлітка-правопорушника в умовах примусової ізоляції; виявлена типовість та частота активізації психічних захисних механізмів в поведінкових реакціях неповнолітніх правопорушників в умовах примусової ізоляції; встановлено роль психічного стану особистості в активізації комплексу інтрапсихічних захисних механізмів; показано багатобічність теоретичних підходів до вивчення психологічних захисних механізмів, що дозволило розширити змістовну сторону поняття «феномен психологічного захисту» за допомогою таких визначень, як «предмет захисту», «обєкт захисту», «тип захисту», «ситуація захисту», «рівні захисних механізмів»; удосконалено критерії та показники виміру психічних захисних механізмів у підлітків - правопорушників в умовах примусової ізоляції; набули подальшого розвитку уявлення про класифікацію різних форм захисних механізмів, їх роль у стабілізації особистості та участь у процесі ресоціалізації підлітків.Встановлено, що в процесі ресоціалізації неповнолітніх правопорушників, які перебувають в умовах примусової соціальної ізоляції (ситуація психоемоційного напруження), функцію стабілізації виконують переважно інтрапсихічні захисні механізми. Це повязано з обмеженістю арсеналу механізмів опанування, соціальною незрілістю, психологічною занедбаністю особистості підлітка-правопорушника, а також наявністю високого рівня психоемоційного напруження, який обумовлює їх запуск. Було підкреслено, що психологічний захист - це окремий випадок стратегії поведінки, що є водночас адаптаційним механізмом психічної саморегуляції у «важкій ситуації», у ситуації примусової ізоляції, в якій перебувають підлітки-правопорушники. До них віднесено особливості прояву інтрапсихічних адаптаційних механізмів у підлітків-правопорушників в умовах примусової ізоляції, їх вплив на формування поведінкових реакцій, також залежність активізації і видів захисту від актуального психічного стану підлітка. Зазначено, що організація процесу психологічного захисту є важливою і необхідною складовою частиною розвитку особистості підлітка в період первинної ресоціалізації.