Психологічні фактори впливу на політичну активність молоді - Дипломная работа

Це пояснюється, на нашу думку, психологічними законами існування індивіда, а також загальними закономірностями регуляції діяльності на рівні "надсвідомих і надіндивідуальних" явищ, до яких можна віднести соціально-політичні настанови і стереотипи [2]. Актуальність проблематики визначається значущістю процесу стереотипізації як механізму адаптації людини у соціальному просторі, що постійно трансформується, та важливістю формування неупереджених характеристик в оцінці особистістю громадсько-політичних явищ. До психологічних настанов особистості можна віднести, наприклад, настанову на активність чи пасивність у взаємодії зі світом, конфлікт або компроміс, агресію або підпорядкування, що виробляють активну самостійну або споживацьку позицію, тощо. Так само поведінку людини в суспільстві розглядають з погляду її відповідності чи суперечності нормі поведінки за тих чи тих обставин, що визначається соціальною настановою. Інакше кажучи, політичні настанови визначають причини та способи діяльності (або бездіяльності) людини задля досягнення тих суспільних норм і того суспільного статусу, які задані його соціальними настановами. ідеологічний громадянський політичний молодьЗ метою дослідження рівня усвідомлення молоддю демократичних цінностей нами було проведено емпіричне дослідження за участю 150 студентів середніх та вищих навчальних закладів. Застосовувалися методи «словесних асоціацій» та «глибинного інтервю», які в психології використовуються для вивчення культурних норм, семантичних систем і соціальних репрезентацій різних явищ. Респондентами були названі ознаки демократії, що зводилися до верховенства права і свободи людини, лише деякі (4%) з опитаних припускали, що свобода неодмінно передбачає відповідальність. З наведеного фрагмента кластерного аналізу випливає висновок, що термін «демократія» утворює кластер разом із «свободою», «індивідуальною волею», «правами особистості». А той факт, що єдиний кластер з поняттям «демократія» утворюють поняття «свобода», «воля», «права особистості», свідчить про те, що сучасні демократичні зміни сприймаються молоддю з позиції споживача прав і свобод, а не з позиції субєкта, який має не тільки права, а ще й відповідальність (див. рисунок 2).За результатами дослідження встановлено: у середовищі старшокласників високого рівня політичної активності зовсім не виявлено; середній рівень політичної активності властивий 48 % учнів; низький - 52 %. Серед студентів ВНЗ високий рівень політичної активності виявлено у 4 %, середній рівень - у 54 %, низький - у 42 % (див. рис. У бланку для відповідей напроти кожного конструкта розташовано три стовпці, в яких респондент повинен відзначити, наскільки він згідний або не згідний з даним стереотипом (стовпець «згода» - когнітивний компонент стереотипу); визначити своє емоційне ставлення до нього (стовпець «ставлення» - емоційний компонент) і зазначити, чи реалізує він цей стереотип у своїй поведінці (стовпець «як реалізую у своїй поведінці» - конативний компонент). За методикою МДІС згоду досліджуваних отримали висловлювання: «За майбутнє слід боротися» (високий рівень - 85%), «Політика - брудна справа» (високий рівень - 65%), «У нас завжди є вороги» (високий рівень - 60%). Молодь позитивно ставиться (емоційний компонент) до висловлювань: «У нас завжди є вороги» (високий рівень - 62,5%), «Політика - брудна справа» (високий рівень - 60%), «За майбутнє слід боротися» (високий рівень - 76%).Арон, поєднавши «екологічний підхід» з мічиганською моделлю, дійшов висновку, що: а) належність людей до одного соціального прошарку є більш фундаментальною та стабільною характеристикою, ніж партійна належність; б) мотиви політичної участі людини визначає психологічна ідентифікація із соціальною групою, яка й зумовлює прихильність до політичної партії. Протягом ХХ ст. вчені шукали ключ до розвязання проблем політичної активності і все більше звертали увагу на процес формування мотивів, механізми їх виникнення. Ліпсет), де мотиви розглядаються залежно від рівня соціально-економічного розвитку суспільства; теорія впливу соціально-політичних груп, згідно з якою мотиви політичного вибору індивіда залежать від впливу соціально-політичної групи, членом якої він себе визнає; модель «навчання протягом життя» (Р. Патнем вважає, що мотиви соціально-політичної активності залежать від рівня усвідомлення громадянами можливості реально впливати на політику за допомогою громадянських інституцій, які створюються у демократичних суспільствах для здійснення контролю над владою [23]. Юрєв та ін.

Зміст

1. Ідеологічні настанови та стереотипи свідомості як регулятори політичної поведінки молоді (Кияшко Л. О.)

1.1 Роль настановних явищ психіки у формуванні суспільно-політичної свідомості молоді

1.2 Неусвідомлені психічні явища, що впливають на політичну поведінку

1.3 Емпіричні дослідження репрезентації у свідомості молоді соціально-ідеологічних настанов та стереотипів

1.4 Емпіричні дослідження впливу ідеологічних стереотипів на рівень та форми політичної участі молоді

2. Мотивація політичної участі сучасної української молоді (Краснякова А.)

2.1 Концептуальні підходи до вивчення мотивів політичної участі

2.2 Потреби як джерело мотивів політичної участі

2.3 Емпіричні дослідження мотивів політичної участі молоді

2.3.1 Аналіз мотивів політичної участі молоді з різним рівнем політичної активності

3. Громадянська відповідальність молоді як чинник політичної участі (Гуменюк О. Є.)

3.1 Психологічний аналіз особливостей громадянської відповідальності особистості

3.1.1 Передумови становлення громадянської відповідальності молоді

3.2 Соціально-психологічні механізми формування громадянської відповідальності молоді

3.3 Громадянська відповідальність у контексті політичної активності молоді

3.4 Емпіричні дослідження особливостей громадянської відповідальності молоді

Література

1. Ідеологічні настанови та стереотипи свідомості як регулятори політичної поведінки молоді (Кияшко Л. О.)

1.1 Роль настановних явищ психіки у формуванні суспільно-політичної свідомості молоді