Психологічні фактори емоційної дезадаптації молодших школярів - Автореферат

Інститут соціальної та політичної психологіїАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Титаренко Тетяна Михайлівна, Інститут соціальної та політичної психології, завідувач лабораторії соціальної психології особистості Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Кононко Олена Леонтіївна, Інститут проблем виховання, заступник директора кандидат психологічних наук, доцент Хомич Галина Олексіївна, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г.С. Захист відбудеться “15 ”жовтня 2003 року о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .26.053.02 в Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Вирішення цього загального завдання тісно повязане з реалізацією Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття), “Діти України”, Закону України “Про освіту”, Постанови Кабінету Міністрів України № 1717 від 16.11.2000 року “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”, в яких визначено, що побудова демократичного суспільства, його розвиток значною мірою залежить від творчості, активності та емоційної стійкості його членів. Посилення явищ дезадаптивного характеру в навчально-виховному процесі повязане із збільшенням непрогнозованих критичних ситуацій у повсякденному житті, особливо, як свідчить практика роботи школи, вони загострюються в момент вступу до школи, період первинного засвоєння вимог, які висуває нова соціальна ситуація. Водночас психологічні характеристики молодшого шкільного віку можна вважати найбільш сензитивними до навчально-виховних впливів, що робить можливим проведення ефективної роботи з профілактики й корекції емоційної дезадаптації учнів початкової школи. Таким чином, аналіз наукової і науково-методичної літератури показує, що досліджень, присвячених вивченню проблем дезадаптації молодших школярів, недостатньо, а вивчення власне емоційної дезадаптації, яка так часто спостерігається в учнів молодших класів до цього часу не проводилося, тоді як потреби початкової школи вимагають визначення шляхів зниження емоційної дезадаптації молодшого школяра як негативного явища, яке перешкоджає сучасній соціалізації дитини, повноцінному формуванню її особистості. В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що емоційна дезадаптація в молодшому шкільному віці виникає та розвивається під впливом соціально-психологічних та індивідуально-психологічних факторів, які обумовлюють специфіку її проявів.У першому розділі “Теоретичні аспекти дослідження емоційної дезадаптації в молодшому шкільному віці” аналізуються науково-теоретичні підходи до вивчення адаптації й дезадаптації особистості; розглядаються питання соціально-психологічної обумовленості виникнення емоційної дезадаптації у дітей молодшого шкільного віку. Лебедєв у процесі адаптації виділяє стан нестійкої психічної активності особистості - дезадаптацію, при якій під впливом психогенних факторів відбувається розпад стереотипної системи відношень, втрата значущих цінностей. Розгляд експериментальних і науково-теоретичних робіт, у яких йдеться про дезадаптацію, приводить до висновку, що емоційна дезадаптація виникає в дітей при переході до систематичного шкільного навчання, оскільки емоційний компонент у структурі адаптаційних механізмів домінує саме в молодшому шкільному віці. Лусканової), з 240 учнів перших класів були відібрані 30 учнів з явними ознаками емоційної дезадаптації, із яких і була сформована основна експериментальна група. Проведений аналіз даних констатуючого експерименту дав можливість виділити чотири основних форми емоційної дезадаптації (ЕД) молодших школярів: емоційна нестабільність (43,4%), тривожність (30%), агресивність і відстороненість (по 13,3%).У дослідженні наведено теоретичне узагальнення та подальше вирішення проблеми емоційної дезадаптації молодших школярів, яке полягає у визначенні критеріїв, форм, рівнів та видів емоційної дезадаптації, виявленні психологічних факторів, які сприяють її підсиленню, розробці програми психопрофілактики і корекції щодо зниження емоційної дезадаптації учнів молодших класів. Найбільш яскраво дезадаптація виявляється в молодшому шкільному віці, обумовлюючи труднощі в навчанні та поведінці дітей. Емоційна дезадаптація це психічний стан, викликаний стійким, тривалим напруженням, який проявляється в дисфункції механізмів саморегуляції, зниженні продуктивності пізнавальних процесів та загостренні комунікативних проблем. Емоційна дезадаптація має три рівні: високий, середній, низький. За ступенем виявлення емоційна дезадаптація молодших школярів може бути явною (при наявності підвищеної тривожності, страху, порушення поведінки, відмови відвідувати школу) чи прихованою (при якій немає явних ознак порушення соціальної поведінки, постійної відмови від відвідування школи).

Основний зміст роботиОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ