Психологічні дезадаптаційні реакції у співробітників спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ (діагностика, психокорекція та профілактика) - Автореферат

Психологічні дезадаптаційні реакції у співробітників спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ (діагностика, психокорекція та профілактика) Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Михайлов Борис Володимирович, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедрою психотерапії.Важливого значення набуває вивчення психічної дезадаптації у людей, професійна діяльність яких відбувається в екстремальних умовах (Корольчук М. С., Крайнюк В. М., 2006; Булгаков А.В., 2007; Пажильцев И.В., 2007). психічний здоровя міліція дезадаптація Дослідження виконано згідно з планом НДР Харківської медичної академії післядипломної освіти (ХМАПО) в рамках комплексної теми “Вивчити сучасні клінічні прояви тривожно-депресивних розладів, патогенетичні механізми їх розвитку та розробити критерії їх діагностики, прогнозу перебігу та принципи терапії і реабілітації” № держреєстрації 0105U002862 (розділ 3). Мета дослідження: на базі системного підходу визначити основні варіанти розвитку реакцій дезадаптації у співробітників спеціальних підрозділів МВС України (на прикладі підрозділу - батальйону міліції особливого призначення (БМОП) “Беркут” при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх Справ (ГУМВС) України в Харківській області) і розробити сучасну систему їх корекції і психопрофілактики. Розробити комплексну диференційовану систему психокорекції, психопрофілактики і психологічного консультування з елементами фармакокорекції, спрямовану на своєчасне запобігання формуванню межової психічної патології і підвищенню рівня психологічної адаптації серед співробітників БМОП “Беркут”. Матеріали дослідження впроваджено в професійну підготовку працівників спеціального підрозділу міліції - БМОП “Беркут” при ГУМВС України в Харківській області (акт про впровадження від 17.11. 2006 року), працівників спеціального підрозділу міліції - СПСМ “Грифон” при ГУМВС України в Харківській області (акт про впровадження від 18.11. 2006 року); НЦП при ГУМВС України в Харківській області (акт про впровадження від 18.11. 2006 року); в систему профілактики психопатологічних порушень у співробітників правоохоронних органів на базі міського психоневрологічного диспансеру (акт про впровадження від 18.11. 2006 року) та обласного психоневрологічного диспансеру (акт про впровадження від 18.11. 2006 року).У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, вказано його обєкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу та завдання, висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну значимість роботи, наведено основні положення, що виносяться на захист, подано дані про апробацію роботи та її впровадження в практику. У першому розділі - “Реакції психічної дезадаптації й методи психологічної корекції в осіб, професійна діяльність яких повязана із психологічно напруженими ситуаціями” - проаналізовано джерела інформації, в яких розглядаються психологічні особливості працівників органів внутрішніх справ, що працюють в екстремальних умовах. Сучасні межові розлади характеризуються рецидивами, глибоким залученням особистісних структур до патологічного процесу, резистентністю до терапії, розвитком тимчасової і стійкої втрати працездатності. Специфіка роботи осіб, професійна діяльність яких проходить в системі ОВС, повязана з високими фізичними і психоемоційними навантаженнями, що може зумовлювати декомпенсацію у контингентів з преморбідно-особистісними ознаками нервово-психічної нестійкості, спричиняти “функціональні” порушення психіки. У осіб із слабким типом нервової системи можуть розвиватися ті або інші нервово-психічні розлади - у звязку дією несприятливих зовнішніх чинників, з виникаючими конфліктами і неприємними переживаннями та ін.1, переважна більшість порушень, що відносяться до розладів адаптації, виникала у співробітників в перші 1 - 5 років роботи, причому ситуаційно зумовлені реакції психічної дезадаптації (СОРПД) в 1,6 рази зустрічалися частіше, ніж короткочасні психологічні реакції (КПР). В цілому ж, як показали наші спостереження, високий ризик виникнення дезадаптивних реакцій і невротичних станів фіксується у співробітників в період адаптації до умов життя і роботи, тобто в перші 1 - 5 років. Аналіз патопсихологічної структури і виразності симптоматики в групі співробітників з СОРПД показав, що найчастішими проявами порушень психічної сфери були явища фізичної і психічної стомлюваності, підвищена дратівливість (21,9% випадків). При патопсихологічному обстеженні за даними тесту MMPI у обстежених нами співробітників виявлено підвищення рівня шкал невротичної тріади (1-а, 2-а і 3-я шкали) в порівнянні з показниками середньостатистичного нормативного профілю, що свідчить про виражений емоційний дискомфорт, труднощі адаптації, внутрішню дисгармонію, блокаду мотивованої поведінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТІ