Психологічні чинники розвитку життєтворчої активності особистості в дорослому віці - Автореферат

Ямницький Вадим МарковичАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук Науковий консультант: дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор Бех Іван Дмитрович, Інститут проблем виховання АПН України, директор Офіційні опоненти: член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор Чепелєва Наталія Василівна, Інститут психології Імені Г.С.Костюка АПН України, заступник директора доктор психологічних наук, професор Повякель Надія Іванівна, Інститут педагогіки і психології НПУ імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри практичної психології доктор психологічних наук, професор Савчин Мирослав Васильович, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри психології Захист відбудеться 21 грудня 2005 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.10 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м.Київ-30, вул.Дослідження закономірностей розвитку життєтворчої активності особистості в дорослому віці знаходиться на межі фундаментальних галузей психологічної науки: загальної психології - психології особистості, психології активності, продуктивного мислення, психології праці та професійної діяльності; вікової - генетичної психології, психології розвитку, психології дорослості, акмеології; соціальної - практичної психології, психології впливу; педагогічної - психології навчання дорослих, психолого-педагогічного забезпечення саморозвитку, особистісного зростання. Відтак, наявність суперечностей, що виникли між потребою реалізації завдань оновлення життєдіяльності суспільства, модернізації освіти дорослих, та відсутністю належного наукового забезпечення проблеми розвитку життєтворчої активності особистості зумовили вибір теми дослідження: “Психологічні чинники розвитку життєтворчої активності особистості в дорослому віці”. Завдання: Здійснити концептуалізацію феноменів “життєтворчість”, “життєтворча активність” особистості. Теоретико-методологічними засадами дослідження виступили найважливіші психологічні принципи: активності психіки, історизму, детермінізму, розвитку, субєктного підходу до вивчення особистості (К.Абульханова-Славська, А.Брушлінський, В.Татенко та ін.), принцип системності (І.Блауберг, В.Ганзен, В.Семиченко, Є.Юдін, Г.Щедровицький та ін.), системного аналізу людської свідомості (Л.Виготський, О.Леонтьєв, О.Лурія, Б.Ломов, С.Максименко та ін.), принцип єдності свідомості, самосвідомості і діяльності (Г.Костюк, А.Петровський, С.Рубінштейн та ін.); загальнопсихологічні положення про сутність, розвиток і формування особистості у процесі життєдіяльності (Б.Ананьєв, М.Боришевський, Б.Братусь, Л.Орбан-Лембрик, О.Саннікова, Н.Чепелєва та ін.), положення про особистість як субєкта духовного зростання (І.Бех, П.Симонов, М.Савчин та ін.), уявлення про життєву кризу як механізм особистісного зростання (Т.Титаренко та ін.); принципи вивчення творчої активності особистості (Д.Богоявленська, Т.Кудрявцев, О.Матюшкін, В.Моляко, Я.Пономарьов, О.Тихомиров та ін.), особистісного зростання (І.Булах, П.Лушин, Н.Повякель, В.Рибалка та ін.), психологічні положення гуманістичного підходу (А.Маслоу, Р.Мей, К.Роджерс, Е.Фромм та ін.), інтегративний підхід до розвитку особистості (І.Єрмолін, І.Калінаускас, В.Козлов, О.Орлов, Т.Смирнов та ін.), положення практичної психології (О.Бондаренко, П.Горностай, Л.Петровська, Т.Яценко та ін.). Для розвязання поставлених завдань і перевірки гіпотез були використані загальнонаукові методи дослідження: теоретичні: теоретико-методологічний, системний аналіз проблем життєтворчості особистості, синтез, порівняння та узагальнення теоретичних даних, систематизація матеріалу, моделювання конструкту життєтворчості й процесуально-динамічних особливостей розвитку життєтворчої активності особистості;У першому розділі - “Життєтворчість особистості та її психологічні чинники в контексті психології розвитку” - викладено результати теоретико-методологічного аналізу сучасного стану проблеми у психології, здійснено системний аналіз феномена життєтворчості, побудовано його психологічний конструкт, визначено психологічні чинники. Провідними підходами означеного напряму виступають: концепція життєвих прагнень (Ш.Бюлер); теорія тематичної структуралізації життя (К.Левін); теорія особистості як субєкта життя (С.Рубінштейн); концепція саморозвитку особистості (Г.Костюк); теорія розвитку особистості протягом життя (О.Головаха, О.Кронік, E.Anatarella, T.Holmes, R.Rahe), психологія життєвого світу особистості (Т.Титаренко), психологія життєвого шляху особистості (К.Абульханова-Славська, Б.Ананьєв, Е.Еріксон, Г.Крайг, Л.Кулешова, Н.Логінова, М.Рибніков, Г.Томе та ін.), психологія часу особистості (К.Абульханова-Славська, Т.Березіна, О.Головаха, В.Ковальов, О.Кронік, Б.Цуканов, К.Левін, J.Nuttin, L.Frank), психологія автобіографічної памяті (В.Нуркова, B.Ross, E.Salamas), людської долі (В.Дружинін, Л.Коган, В.Панок, Ж.Піаже, Л.Уманець, A.Bruhl, L.

Основний зміст роботи