Психологічні чинники психотерапевтичного дискурсу - Автореферат

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ.Г.С.КОСТЮКААВТОРЕФЕРАТ дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Науковий керівник: дійсний член АПН України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор психологічних наук, професор МАКСИМЕНКО Сергій Дмитрович, Інститут психології ім. Офіційні опоненти:доктор медичних наук, професор ХАРЧЕНКО Євген Миколайович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, завідувач відділу медико-соціальної експертизи та реабілітації; кандидат психологічних наук КОВАЛЬ Ірина Андріївна, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, доцент кафедри психології і педагогіки Захист відбудеться „31” травня 2005 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02. в Інституті психології ім.Характеристиці сутності та можливостей застосування цих методів присвятили свої роботи багато дослідників (Г.С.Абрамова, В.М.Блейхер, О.Ф.Бондаренко, Л.Ф.Бурлачук, І.О.Грабська, М.А.Гуліна, Г.Л.Істріна, Н.Ф. На сьогодні переважна більшість практичних психологів та психотерапевтів використовує у своїй роботі наукові здобутки широко відомих класиків - З.Фройда, К.Г.Юнга, А.Адлера, А.Бека, Е.Берна, А. З певним запізненням, але усе ж таки відбувається знайомство фахівців з сучасним станом психоаналітичної терапії (роботи Г.Адлера, Д.Айке, Д.Анзє, М.Кляйн, О.Кернберга, Ж.Лакана, Н.Мак-Вільямс, Г.С.Саллівана, Д.Сандлера, Е.Самуелза, Д.У.Фейрберна, Д.Хіллмана, П.Цізе, Г.Яппе), європейською екзістенційно-гуманістичною і персонологічною традицією (Н.Абаньяно, Л.Бінсвангер, М.Босс, М.Балінт, Е.Левінас, Е.Мунье, М.Малер, П.Тілліх, Х.Кохут), ідеями та методами психотерапевтичної допомоги особистості, запропонованими у рамках структуралізму та постмодернізму (Г.Башляр, Ж.Дельоз, Ф.Гваттарі, С.Жижек, П.Клоссовськи, Ю.Крістева, Ж.Лапланш, Ж.-А.Міллер, Ж.-Л. У численних дослідженнях розглядаються різні аспекти впливу психотерапії: на реакції серцево-судинної системи (К.І.Платонов, О.І. За цей час було запропоновано системні стратегії психотерапевтичної роботи залежно від різних типів психологічних проблем і труднощів людського життя: концепція соціальної психотерапії особистості (О.Ф.Бондаренко), психотерапії життєвої кризи (Т.М.Титаренко), психотерапії подружнього життя та сексуальних розладів (О.С.Кочарян), психологічної допомоги наркозалежним та хворим на алкоголізм (Н.Ю.Максимова), система активних методів психокорекції та психотерапії (Т.С.Яценко), теорія і практика психологічної допомоги потерпілим від катастроф (С.І.Яковенко) та ін.Незважаючи на індивідуальні відмінності між клієнтами та варіативність філософських основ та методів психотерапії, можна виділити певну послідовність етапів, типових для психотерапевтичного процесу: усвідомлення клієнтом наявності проблеми (скарга, симптом тощо), а, отже, підстав для звернення по допомогу; встановлення стосунків між психологом та клієнтом; висловлення клієнтом своїх почуттів і робота психолога у взаємодії з клієнтом над його проблемою; аналіз переживань клієнта (до того рівня глибини, що відповідає обраному методу психотерапії); виявлення глибинних переживань клієнта та аналіз символіки (у випадку глибинної психотерапії); опрацювання переживань клієнта; рух до інсайту і планування дій; екстерналізація і завершення стосунків. Спільним процесуальним компонентом для різних психологічних моделей психотерапії, за рахунок якого здійснюється розвиток потенціалу особистості, є взаємодія психолога і клієнта, спрямована на розуміння, як певний відгук на досвід іншої людини. За допомогою „Індивідуально-типологічного опитувальника” Л.М.Собчик виявлено, що індивідуально-особистісний патерн 49% респондентів визначався такими провідними типологічними тенденціями, як тривожність та інтровертованість (I група: найістотніший терапевтичний ефект); 36% респондентів - тривожність та екстравертованість (II група: виражений терапевтичний ефект), 7% обстежених - екстравертованість та агресивність/активність (III група: незначний терапевтичний ефект), 8% - інтровертованість та агресивність/активність (IV група: незначний терапевтичний ефект).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ