Обґрунтування основних чинників процесу підготовки фахівців з психології. Аналіз різних підходів до розуміння контакту в процесі психотерапевтичного діалогу психолога та клієнта. Огляд емпіричного дослідження професійно важливих якостей особистості.
При низкой оригинальности работы "Психологічні чинники підготовки практичного психолога до ведення терапевтичного діалогу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Психологічні чинники підготовки практичного психолога до ведення терапевтичного діалогуЗазначене не сприяло розвитку практичної психології - її методології, теорії, методу, а відтак і цілісної системи професійної підготовки психологів-консультантів. Це зумовило вибір теми дослідження: “Психологічні чинники підготовки практичного психолога до ведення терапевтичного діалогу”. Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідної теми “Психологічне забезпечення розвитку особистості в системі безперервної освіти” (номер державної реєстрації 196U006943), яка виконується лабораторією психології навчання Інституту психології ім. Мета роботи - дослідити психологічні чинники ефективної підготовки практичних психологів до ведення психотерапевтичного діалогу та розробити на цій основі програму тренінгу формування діалогічних умінь консультування. На основі отриманих емпіричних даних описати основні психологічні чинники професійної підготовки практичних психологів до ведення психотерапевтичного діалогу.Гінгер та ін.) діалог розглядається як основний інструмент психотерапії, при цьому виокремлюються такі його сутнісні ознаки: 1) готовність до діалогу, що виявляється насамперед в увазі до клієнта і його проблем; У дослідженні ми дійшли висновку, що у психологічному консультуванні діалог виступає як вид субєкт-субєктного спілкування консультанта і клієнта та є найціннішим інструментом діяльності практичного психолога. У результаті аналізу літератури встановлено, що науковці виокремлюють чотири основні поняття, які стосуються діалогічності: позиція по за присутності консультанта, його діалогічна позиція, внутрішня діалогічність (як консультанта, так і клієнта) та діалогічна інтенція клієнта (А.Ф. Діалогічна інтенція як потреба клієнта вступити в діалог з психологом є важливою умовою здійснення психотерапевтичного діалогу. У другому розділі - “Дослідження психологічних аспектів ведення психотерапевтичного діалогу в контексті професіоналізації психологів” - обґрунтовуються принципи побудови експериментального дослідження діалогічності та інших повязаних з нею професійно важливих якостей психолога-консультанта, аналізуються методичні аспекти діагностики та розвитку вказаних якостей, розглядаються конкретні психодіагностичні методики, описується процедура дослідження, здійснюється аналіз та інтерпретація емпіричних даних.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
