Психологічні чинники формування управлінської творчості керівника - Автореферат

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ КЕРІВНИКАНауковий керівник: доктор психологічних наук, професор Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри соціальної психології. Засєкіна Лариса Володимирівна, Волинський національний університет імені Лесі Українки. завідувач кафедри загальної та соціальної психології; Захист відбудеться „12” лютого 2010 р. о 10:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.07 в Одеському національному університеті імені І.І. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського національного університету імені І.І.Ефективне виконання управлінської діяльності вимагає використання як рутинних, алгоритмізованих управлінських методів та дій, так і нешаблонних, нестандартних підходів до врахування ситуаційних та індивідуально-психологічних характеристик управлінського завдання. Тому перед психологічною наукою стоїть завдання пошуку та вивчення критеріїв управлінської творчості керівника з метою їх оптимального розвитку. Проблема професійної діяльності кадрів управління досить активно розроблялася протягом останніх десятиліть ХХ ст. та в першому десятилітті ХХІ ст. у вітчизняній та зарубіжній науці в різних аспектах: в організаційній, управлінській та соціальній психології, соціології, акмеології (О.С. Виходячи з актуальності проблеми дослідження, її недостатньої розробленості, теоретичної та практичної значущості було визначено тему дисертаційного дослідження: «Психологічні чинники формування управлінської творчості керівника». Наукова новизна отриманих результатів: вперше: - розроблено та апробовано програму формування управлінської творчості та створено програму психологічного супроводу формування управлінської творчості керівника, удосконалено психологічні критерії управлінської творчості керівника;Значна частина дослідників тлумачать творчість як процес відкриття чогось нового, оригінального, що потім входить в історію розвитку не тільки самого творця, але й науки, мистецтва (Л.С. Управлінською стає та задача, яка усвідомлюється керівником як необхідність досягнення результату (реалізації мети) в даних умовах, коли актуалізуються процеси проб лематизації і депроблематизації тієї чи іншої виробничої (соціальної) ситуації, коли суть мети управлінської діяльності принципово не змінюється, але досягається саме у вигляді задач, для розвязання яких в даній організації існують умови, і, в першу чергу, у вигляді готовності до роботи співробітників. Методики: визначення готовності до творчої діяльності; визначення коефіцієнта адекватності якісної самооцінки і атрибутивної проекції керівника; вивчення здатності керівника моделювати шлях професійного самовдосконалення; спостереження за поведінковими реакціями; психолого-акмеологічного аналізу управлінської діяльності; самооцінки і оцінювання компетентними суддями здібностей управлінської діяльності кадрів управління; визначення стилю керівництва колективом; діагностика міжособистісних стосунків Т.Лірі; «Q-сортування»; самооцінки і оцінки вмінь управлінської діяльності та проектно-регулюючої діяльності; психосемантичного дослідження мотивації функціонування керівників; дослідження креативності, діагностика відповідального ставлення до управлінської діяльності; методика визначення готовності до творчої діяльності; методика «Інтелектуальна лабільність»; вивчення соціально-психологічної самоатестації групи як колективу; «Референтна група»; «Визначення індексу ототожнення себе з групою». Вибірка складала 7 груп: 1) керівники психологічних служб (10%); 2) керівники військових підрозділів (17%); 3) керівники у сфері економіки (20%); 4) керівники у сфері держслужби (21%); 5) керівники в юридичній сфері (11%); 6) керівники медичних установ (9%); 7) керівники виробничої сфери (12%). Крім того, результати теоретико-емпіричного дослідження свідчать про наявність суттєвих відмінностей у найбільш значущих термінальних та інструментальних цінностях керівників залежно від рівня їхньої управлінської творчості: - для керівників з високим рівнем розвитку управлінської творчості: суспільне визнання, щастя інших, життєва мудрість, самоконтроль, творчість, свобода, освіченість, широта поглядів, пізнання, розвиток, творчість, активна діяльність, впевненість у собі, незалежність, тверда воля, нетерпимість до недоліків, ефективність, раціоналізм, відповідальність, продуктивна життєдіяльність, вихованість, високі запити;Системне вивчення проблеми творчості в управлінській діяльності дає змогу визначити її як усвідомлену, цілеспрямовану, активну діяльність, спрямовану на пошук нового, оригінального та самостійного способу управління підлеглими з метою максимально ефективного досягнення цілей у певній професійній сфері.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ