Психологічні чинники формування алкогольної адиктивної поведінки у підлітків та юнацтва - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса ШевченкаАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Каразіна, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор Кочарян Олександр Суренович, Харківський національний університеті ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Бєлов Володимир Михайлович, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН, Міністерства освіти і науки України, провідний науковий співробітник відділу застосування математичних та технічних засобів у біології та медицині кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Манілов Ігор Феліксович, Інститут психології ім. Захист відбудеться __25_12_2003 р. о _14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.26 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033 Київ, вул.Проблема раннього (підліткового) алкоголізму, як і алкогольної адиктивної поведінки (ААП) у цілому, стала особливо привертати увагу вітчизняних клініцистів і дослідників в останні 15-20 років (Е.Є. Тому зловживання підлітками алкоголем являє собою гостру медико-психологічну та соціальну проблему, що не одержала до сьогоднішнього часу належного вирішення. Особливо важливим є вивчення ААП підлітків, коли індивідуальна залежність від алкоголю ще не сформована (Б.Д. Мета дослідження - на основі системного підходу виявити психологічні і патопсихологічні чинники та механізми формування алкогольної адиктивної поведінки (ААП) у підлітків, поглибити теоретичні уявлення про види ААП і специфічні умови їхнього розвитку. Виявити факторну структуру готовності до формування ААП у підлітків та юнацтва чоловічої й жіночої статі та її динаміку протягом підліткового віку.У першому розділі “Алкогольна залежність у підлітків” розглянуто різні теоретичні підходи до ААП, проблеми формування мотивації алкогольної залежності, особливості особистості, сімейної соціалізації і дитячих травм адикта. Феноменологічно ця група підлітків з адиктивною поведінкою характеризувалася: 1) позитивним ставленням до алкоголю; 2) ейфорією при вживанні алкоголю; 3) позитивною оцінкою стану спяніння; 4) наявністю прагнення випити в "гарній" компанії; 5) відсутністю вираженого почуття провини при викритті батьками їхнього "пияцтва"; 6) наявністю проблем у соціальній адаптації - проблем з учителями, порушень дисципліни, прогулів у школі, нестійкої або поганої успішності, зниження мотивації навчання, конфліктів з батьками; 7) епізодичним вживанням алкоголю. Контрольну групу склали 30 осіб чоловічої і 30 жіночої статі у віці 15-17 років, що не вживали алкоголь та наркотичні речовини. У третьому розділі “Психологічна готовність підлітків до формування алкогольної адиктивної поведінки” розглянуто субєктивні смисли алкоголю та диспозиційну поведінку стосовно алкоголю, а також їхню змістовну трансформацію при переході від 14-15 років до 16-17 років у групах дівчаток і хлопчиків. Хоча дівчатами 16-17 років алкоголь переживається як “зло” (“погано впливає на здоровя”), позитивне ставлення до нього зростає (“подобається стан спяніння”, алкоголь стає засобом вирішення проблем удома й у школі, зростає частота вживання пива і міцних спиртних напоїв, зменшується число дівчат, які засуджують осіб, що знаходяться в стані алкогольного спяніння), спостерігаються й одиничні спроби вживання наркотиків і психоактивних речовин.Дівчатка 14-15 років мають готовність до утворення таких форм ААП, як: 1) адикція в сімї, в якій один з батьків зловживає алкоголем; 2) адикція відносин; 3) адикція, повязана із сімейними традиціями; 4) адикція, повязана з тим, що алкоголь має субєктивний сенс торжества, свята; 5) конформна адикція; 6) адикція подолання. Дівчатам 16-17 років притаманні такі варіанти готовності до формування ААП: 1) поєднана адикція відносин і конформна адикція; 2) поєднана адикція - злиття конформної адикції й адикції, повязаної з сімейними традиціями; 3) три різні форми адикції, зумовленої наявністю в родині одного з батьків, що зловживає алкоголем; 4) “адикція відносин”, що не є повязаною з біологічною залежністю і є чисто психологічним утворенням; 5) “адикція подолання”, що має злоякісний перебіг і повязана з формуванням біологічних ланок залежності. Хлопчики у віці 14-15 років виявляють готовність до формування наступних форм адикції: 1) адикція, зумовлена педагогічною занедбаністю; 2) поєднана адикція відносин і конформності; 3) адикція в підлітків з сімей, у яких один з батьків зловживає алкоголем; 4) гендерна адикція (фактор “мачо”); 5) адикція подолання; 6) адикція відносин. Підлітки чоловічої статі у віці 16-17 років виявляють готовність до формування таких форм ААП: 1) два різних варіанти адикції, яка сформована в сімях, в яких один з батьків зловживає алкоголем; 2) три різних варіанти адикції відносин; 3) адикція подолання стресу; 4) поєднана адикція відносин і конформності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ