Психологічні чинники емоційного вигорання слідчих служби безпеки України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукНауковий керівник: доктор психологічних наук, професор Ващенко Ірина Володимирівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра педагогіки, професор Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Сафін Олександр Джамільович, Національна академія Державної прикордонної служби України ім. кандидат психологічних наук, доцент Макаренко Павло Валентинович, Харківський національний університет внутрішніх справ, кафедра прикладної психології, начальник. Захист відбудеться 12 грудня 2009 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.731.01 в Академії управління МВС за адресою: 02660, м.2 Кримінально-процесуального Кодексу України), дотримання процесуальної регламентованості заходів і термінів слідства, оперативності, підвищена одноосібна відповідальність за прийняті рішення тощо визначають специфіку професійної діяльності слідчих Служби безпеки України (далі - СБУ), що зумовлює чимало проблем в їх емоційній сфері. Емоційне напруження, некероване, безперервне та прогресуюче порушення рівноваги через тривалі професійні стреси, спричинюють деструктивні зміни в емоційній сфері особистості слідчого СБУ, котрі у результаті призводять до розвитку професійної деформації, однією із форм якої є емоційне вигорання (далі - ЕВ). Необхідність вивчення зазначеної проблеми зумовлена досить швидким розповсюдженням синдрому ЕВ серед працівників різних виробничих сфер приблизно для однієї третини країн Європейського союзу та економічними втратами, яких він завдає (вартість вирішення проблем, повязаних із психічним здоровям у звязку із синдромом ЕВ становить у середньому 3% - 4% валового національного доходу. Фактори, що зумовлюють розвиток ЕВ, розкрито в дослідженнях Р. Недостатня розробленість обстежуваного аспекту обумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Психологічні чинники емоційного вигорання слідчих Служби безпеки України” та проведення різнопланової науково-пошукової роботи впродовж останніх пяти років.У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з проблеми, яка досліджується, визначено його предмет, обєкт, методологічні засади, 0ідзначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертаційного дослідження. У першому розділі - „Теоретичний аналіз проблеми емоційного вигорання в професійній діяльності” проаналізовано дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців з проблеми ЕВ, акцентовано увагу на тих, які розкривають чинники та психологічну симптоматику ЕВ, висвітлено зміст основних понять дослідження. На підставі аналізу наукової літератури констатовано, що на сучасному етапі розвитку психологічної теорії та практики існують різноманітні підходи до тлумачення поняття „ЕВ”: як стан фізичного, психічного й емоційного виснаження, зумовленого довготривалим перебуванням в емоційно перевантажених ситуаціях спілкування, тобто „вигорання” як синдром „хронічної втоми” (Е. Результатом проведеного дослідження є визначення поняття „емоційне вигорання у слідчих СБУ”, що розглядається як складний психофізіологічний феномен, зумовлений тривалим перебуванням у ситуаціях, що повязані із специфічним середовищем та виконанням у ньому професійних завдань, містить високі емоційні вимоги (часті професійні стреси середньої інтенсивності), спричинює зміни у мотивації (тривала відсутність можливості карєрного росту, невідповідність очікуванням у своїй професійній діяльності), характеризується порушенням міжособистісної взаємодії у відділі (відсутність підтримки колег та наявність директивного стилю керування) і відсутністю особистісних навичок саморегуляції власного емоційного стану. Водночас результати кореляційного аналізу дозволяють стверджувати, що у 1 групі низькі показники сформованості рівня ЕВ спричинені процесом входження молодого фахівця у службову діяльність, для 3 групи - визнанням у зазначені періоди професійної майстерності, а для 4 з груп - авторитетністю майстра при виконанні ним професійних завдань.Отримані у процесі дослідження результати свідчать про досягнення мети, вирішення дослідницьких завдань і дають змогу сформулювати наступні висновки: 1. Здійснений теоретичний аналіз наукової літератури дозволяє зробити висновок про те, що дослідження ЕВ проводиться за такими напрямками: як синдром „хронічної втоми” (Е. У ході дослідження встановлено, що розвиток ЕВ у слідчих СБУ зумовлений зовнішніми чинниками, до яких віднесено: велика кількість справ, що знаходяться у провадженні слідчого; недолік або недостовірність інформації у справі; підвищена відповідальність за функції, які виконує слідчий СБУ; психологічно важкий контингент, з яким має справу слідчий СБУ у сфері спілкування; надмірна зайнятість на роботі; особливості юридичної відповідальності слідчих СБУ; директивний стиль керівництва у відділі, що викликає хронічно напружену психоемоційну діяльність.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ