Психологічні чинники адаптації (дезадаптації) у жінок, яким виконана гістеректомія, в ранньому післяопераційному періоді - Автореферат

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ АДАПТАЦІЇ/ДЕЗАДАПТАЦІЇ У ЖІНОК, ЯКИМ ВИКОНАНА ГІСТЕРЕКТОМІЯ, В РАННЬОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІЖуковського «Харківський авіаційний інститут» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Каразіна Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, кафедра психологічного консультування і психотерапії, завідувач кафедри Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Маркова Маріанна Владиславівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра сексології та медичної психології, професор кафедри доктор психологічних наук, професор Хомуленко Тамара Борисівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Захист відбудеться «11» жовтня 2011 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.03 в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м.Наслідки радикальних оперативних втручань досить повно вивчені в гінекологічній практиці, зокрема, звертається увага на предиктори функціональних змін в організмі жінки після оперативного втручання та їх індивідуальну варіативність, проте лише частково в одиничних роботах обговорювались питання впливу наслідків подібних операцій на емоційний стан жінок, їх особистість, партнерські взаємини та життєву перспективу (Л. В. Сучасний етап розвитку психологічної науки зосереджений на вивченні адаптогенних та дезаптогенних психологічних чинників, що визначають напрямок процесу адаптації та дезадаптації при різних складних життєвих ситуаціях, проте феноменологія цього процесу у жінок, яким виконано гістеректомію, залишається дефіцитарним сегментом психологічного знання; дослідження стресостійкості та зниження її рівня у жінок, яким виконано гістеректомію, викладені лише в поодиноких та фрагментарних роботах (В. М. Мета - ідентифікувати психологічні чинники адаптації/дезадаптації у жінок, яким виконана гістеректомія, на основі чого розробити засади медико-психологічного супроводу і науково обґрунтувати заходи психокорекційної інтервенції в ранньому післяопераційному періоді. Проаналізувати специфічні властивості особистості жінок з адаптацією/дезадаптацією внаслідок гістеректомії та визначити звязок особистісних рис з дезадаптивною симптоматикою. Розробити засади медико-психологічного супроводу жінок, яким виконана гістеректомія, та науково обґрунтувати заходи психокорекційної інтервенції для пацієнток в ранньому післяопераційному періоді.В ситуації, коли жінці показана гістеректомія, до загального емоційного стресу у звязку з операцією приєднується переживання негативних соціальних, психологічних та сексуальних наслідків (Л. І. Менделевич (2005) виділив наступні психосоціальні параметри, що впливають на психіку жінок з екстирпацією матки: символічне значення матки, розуміння характеру операції та її результату, зміна сексуального та естетичного статусу, ставлення до стерильності і в звязку з цим ставлення до родичів і чоловіка, а також експектація їх ставлення до жінки. Високі показники стресостійкості у жінок з екстирпацією матки повязані з орієнтацією на карєру та керівними посадами, що обіймають ці жінки, добрим матеріальним забезпеченням; зниження рівня стресостійкості корелює з нереалізованістю жінками себе у житті (В. М. Критеріями розподілу жінок по дослідницьких групах в залежності від стану психічної адаптації/дезадаптації були: наявність/відсутність дистресу та оцінки жінками власного стану і його причин, експертні оцінки (рис. Групи були паритетними за віком (група 1 - 42,32±3,06; група 2 - 43,54±3,40), сімейним станом (заміжні: група 1 - 98%; група 2 - 96%), особливостями захворювання (доброякісні пухлини в групі 1 - 91% в групі 2 - 90%; випадіння матки з піхви група 1 - 9%; група 2 - 10%) та його клінічними проявами, обємом оперативного втручання (тотальна гістеректомія в групі 1 - 48% в групі 2 - 53%; субтотальна гістеректомія в групі 1 - 52% в групі 2 - 47%).Отже, домінуючим типом ставлення до хвороби у дезадаптованих жінок, був сензитивний тип, якому характерна інтерпсихічна спрямованість особистісного реагування на хворобу. Тривожний тип ставлення до хвороби, що відображає інтрапсихічну спрямованість, спостерігався у 7,69% жінок. Адаптовані жінки відрізнялись складністю у виділенні патогенезу захворювання, мали складності в описі власної хвороби, що свідчило про когнітивну неоформленість концепції хвороби. Встановлено звязки між рисами особистості та дезадаптивними симптомами різних регістрів, що дозволило стверджувати про наявність певних характеристик, які стають одними з чинників, що зумовлюють появу дезадаптивних станів у жінок після гістеректомії, а саме: поява симптомів соматизації була повязана з такими особистісними характеристиками, як придушення спонтанності і емоційна несталість.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ