Психологічні аспекти пошуку сенсу життя в ранньому юнацькому віці - Дипломная работа

Протягом ранньої юності особистість виходить на рубіж відносної зрілості, у цей період завершуються бурхливий ріст і розвиток її організму, а також первинна соціалізація. Пошук сенсу життя, визначення ціннісних орієнтацій в житті допомагає молодій людині інтегрувати численні вимоги, що виникають у різних сферах її життєдіяльності, вибудовувати життя не як послідовність розрізнених подій, учинків, а як цілісний процес, а також максимально інтегрувати, мобілізувати всі здібності і можливості для розвязання життєвих проблем та досягнення значущих цілей. Водночас поза увагою дослідників практично залишилось виявлення особливостей пошуку сенсу життя в ранньому юнацькому віці, хоча це, на нашу думку, відіграє особливо важливу роль в майбутньому самовизначенні підростаючого покоління. Слід також відзначити практичну відсутність спеціальної психологічної роботи в системі шкільної психологічної служби в напрямку визначення сенсу життя в ранньому юнацькому віці. Мета дослідження полягає у теоретичному та емпіричному вивченні психологічних аспектів пошуку сенсу життя в ранньому юнацькому віці.Протягом юнацького віку особистість досягає, високого рівня інтелектуального розвитку, збагачує ментальний досвід, уперше масштабно роздивляється свій внутрішній світ, свою індивідуальність, формує цілісний Я-образ, самовизначається у життєвих і професійних планах, осмислено спрямовує свій погляд у майбутнє, що свідчить про перехід її до етапу дорослості. В період ранньої юності старшокласник опиняється на порозі реального дорослого життя і дивиться на теперішнє з позиції майбутнього, шукає смисл свого життя. Як вважає В.С.Мухіна [48], протягом ранньої юності особистість виходить на рубіж відносної зрілості, у цей період завершуються бурхливий ріст і розвиток її організму, а також первинна соціалізація. Утверджуючись у світогляді, самоусвідомлюючись і самовизначаючись, прагнучи індивідуальної неповторності, юнаки і дівчата виявляють значно вищий, ніж у підлітковому віці, рівень навчальної діяльності, комунікативності, починають узгоджувати у своєму баченні майбутнього близьку і віддалену перспективи, нерідко переживаючи при цьому кризу ідентичності. Це проявляється ні на міжіндивідуальному рівні, оскільки в 15 років один старшокласник може бути постпубертальиим (статевозрілим) юнаком, другий - пубертальним (який статево дозріває) підлітком, а третій - допубертальною (в якого ще не настав період статевого дозрівання) дитиною, так і на внутрііндивідуальному рівні (різні біологічні системи однієї і і тієї людини не дозрівають одночасно).Різноманітні ознаки юнацтва як особливої соціально-психологічної, демографічної групи, якій властиві специфічні цінності, мова і норми поведінки, стиль, дозвілля, рішучість в реалізації задумів, є свідченням властивої тільки йому соціальної, психологічної ситуації розвитку. В юнацького віку особистість досягає, високого рівня інтелектуального розвитку, збагачує ментальний досвід, уперше масштабно роздивляється свій внутрішній світ, свою індивідуальність, формує цілісний Я-образ, самовизначається у життєвих і професійних планах, осмислено спрямовує свій погляд у майбутнє, що свідчить про перехід її до етапу дорослості. Психологічним центром ситуації розвитку старшокласників стає вибір професії, внаслідок чого у них формується своєрідна внутрішня позиція.Ми вважаємо, що великого значення для розгляду проблеми сенсу життя в ранньому юнацькому віці відіграє відкриття юнаком свого неповторного внутрішнього світу, індивідуальності своєї особистості та усвідомлення незворотності часу. Як зазначає М.В.Савчин, важливою особливістю психічного розвитку особистості в ранньому юнацькому віці є становлення самосвідомості, яке відбувається як відкриття учнем свого неповторного внутрішнього світу, індивідуальності своєї особистості, усвідомлення незворотності часу, формування цілісного уявлення про себе [68,с. У ранньому юнацькому віці зявляється усвідомлення незворотності часу, скінченності свого існування, що змушує серйозно замислюватися над сенсом життя, своїми перспективами, майбутнім, особистими життєвими цілями, життєвим шляхом [24]. Треба відзначити, що на визначення сенсу життя в юнацькому віці впливає формування цілісного уявлення юнака про себе. Бех [11] вважає, що рефлексія дає змогу юнацтву аналізувати життя, дивитися на нього збоку, що є важливим моментом його психічного розвитку.Великого значення для розгляду проблеми сенсу життя в ранньому юнацькому віці відіграє відкриття юнаком свого неповторного внутрішнього світу, індивідуальності своєї особистості та усвідомлення незворотності часу. Рефлексія дає змогу юнацтву аналізувати життя, дивитися на нього збоку, що є важливим моментом його психічного розвитку. Важливою ознакою самосвідомості особистості у ранній юності є самоповага - узагальнене ставлення людини до себе, міра прийняття чи неприйняття себе як особистості, яка виявляється у задоволенні собою, почутті власної гідності, позитивному ставленні до себе, узгодженні свого Я-реального з Я-ідеальни

В процесі теоретичного дослідження соціальної ситуації розвитку старшокласника зроблені наступні узагальнення: 1. Різноманітні ознаки юнацтва як особливої соціально-психологічної, демографічної групи, якій властиві специфічні цінності, мова і норми поведінки, стиль, дозвілля, рішучість в реалізації задумів, є свідченням властивої тільки йому соціальної, психологічної ситуації розвитку.

2. В юнацького віку особистість досягає, високого рівня інтелектуального розвитку, збагачує ментальний досвід, уперше масштабно роздивляється свій внутрішній світ, свою індивідуальність, формує цілісний Я-образ, самовизначається у життєвих і професійних планах, осмислено спрямовує свій погляд у майбутнє, що свідчить про перехід її до етапу дорослості.

3. Психологічним центром ситуації розвитку старшокласників стає вибір професії, внаслідок чого у них формується своєрідна внутрішня позиція. Своєрідність її зумовлена зорієнтованістю у майбутнє, сприйняттям теперішнього крізь призму цієї основної спрямованості особистості.

4. Соціальна позиція юнаків і дівчат зорієнтована на здобуття статусу самостійної дорослої людини. У звязку з цим старшокласники виявляють підвищений інтерес до способу життя дорослих, що сприяє їх життєвому і професійному самовизначенню.

Однією зі значущих сфер активності особистості на етапі ранньої юності є міжособистісне спілкування. У цьому віці змінюється його зміст і загальна спрямованість, воно стає вибірковим, інтимним, виконує функцію головного, соціального полігону самоствердження і самовираженні юнаків і дівчат.