Психологічні аспекти хронічних соматоформних больових розладів - Автореферат

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г. С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРобота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Марєнко Борис Сергійович, Львівський національний університет імені Івана Франка МОН України, кафедра психології, професор Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Чабан Олег Созонтович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, відділ соціальної та екстремальної психіатрії, завідувач; кандидат психологічних наук, доцент Слободянюк Ігор Антонович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра психології розвитку, в.о. завідувачаНеоднозначність поглядів на проблему виникнення і походження хронічного соматоформного больвого розладу психогенного ґенезу (далі - СФБР) і особливостей його переживання хворими, труднощі диференційної діагностики, що існують у межах досліджень різних клініко-психологічних шкіл, вказують на необхідність розробки цілісної концепції особливостей виникнення і фунціонування хронічного соматоформного болю в контексті інтрапсихічних особливостей хворих, що повязані із глибшими психологічними відмінностями, ніж риси характеру, стилі поведінки, рівень самооцінки чи окремі соціально-психологічні характеристики (В. Ф. Адекватна програма психокорекційного впливу, що є важливою ланкою реабілітації та вторинної профілактики виникнення болю у хворих із СФБР, сьогодні не розроблена, оскільки не має цілісного клініко-психодіагностичного підходу, що склав би основу ефективної діагностики хворих. Саме тому акцент у роботі зроблено не на традиційному дослідженні причин і закономірностей виникнення психогенних больових синдромів, а на аналізі категоризації болю в структурі самосвідомості хворих у контексті дослідження закономірностей больового переживання та його функціонування у свідомості хворих із СФБР в якості окремого психологічного феномена, наділеного індивідуальним змістом. 2) на підставі одержаних у результаті проведеного дослідження емпіричних даних описати структуру больового переживання та визначити відмінності у переживанні болю хворими за наявності хронічних психогенних больових розладів невротичного ґенезу (далі - група хворих із СФБР) порівняно із хворими з нейрогенним больовим синдромом; 4) побудувати первинний семантичний диференціал "Уявлення про біль" та реконструювати семантичний простір поняття "біль" у хворих із СФБР;У першому розділі роботи "Проблема хронічного психогенного болю в контексті невротичних розладів" проаналізовано визначення болю як клініко-психологічного феномена, що детермінує психічний стан людини, розкрито сутність сучасних уявлень про біль, його клінічні форми, описано структуру больового переживання та запропоновано комплексний клініко-психологічний підхід до розуміння проблеми болю. Зазначено, що згідно з концептуальною поліфакторною моделлю компонентів больового синдрому, біль визначають як послідовну генералізацію в організмі негативно окресленого процесу з кількістю складових, що зростає:1) ноцицепція; 2) біль (інтеграція ноцицептивних сигналів на рівні спинного мозку); 3) страждання (негативне відчуття, генералізоване в ЦНС і модульоване емоційними ситуаціями, такими як стрес, тривожність, депресія); 4) "больова" поведінка (моторно-мотиваційна відповідь організму). Отже, згідно з клініко-психологічним підходом, біль є не лише відчуттям, але і комплексом переживань, що охоплює сенсорні, когнітивні, афективні, поведінкові та мотиваційні характеристики, які визначають витривалість хворого до болю, формують больову поведінку та способи подолання болю. У другому розділі роботи "Організація і проведення експериментально-психологічного дослідження психологічних аспектів хронічних соматоформних больових розладів" подано детальний опис досліджуваних груп (група СФБР (n=83) - хворі із хронічним соматоформним больовим розладом, група НБР (n=55) - хворі із нейрогенним больовим синдромом, група Зд (n=87) - особи, що на момент проведення дослідження не мали діагностованих больових скарг); детально описані психодіагностичні методики, використані у дослідженні (Мак-Гілловський больовий опитувальник (MPQ), шкала візуальних аналогів болю (ВАШ), Методика Т. В. На підставі аналізу семантичних аспектів переживання болю хворими із СФБР, дослідження семантичного поля поняття "біль" методом семантичних універсалій зясовано, що у групі хворих із СФБР значення слова "біль" має таку семантичну структуру: 38% хворих визначають "біль" як тіло, 12% - як страх, а 10% як хворобу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ