Психологічні аспекти формування правової культури виборців - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИНауковий керівник: доктор психологічних наук, професор Пасічник Ігор Демидович, Національний університет “Острозька академія”, ректор, професор кафедри психолого-педагогічних дисциплін. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, професор Татенко Віталій Олександрович, Інститут соціальної і політичної психології АПН України, головний науковий співробітник; кандидат психологічних наук Александров Денис Олександрович, Навчально-науковий інститут підготовки кадрів оперативних служб міліції Національної академії внутрішніх справ України, начальник кафедри прикладної психології. Захист відбудеться 5” липня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 Національної академії внутрішніх справ України (03035, м.Більше того, правова культура і правосвідомість в цілому утворюють передумови становлення та розвитку інститутів виборчої демократії. Вибори, що відбулися у березні 2002 року, продемонстрували не тільки актуальність і необхідність реалізації цієї Концепції, а й підтвердили безумовну перспективність нових наукових пошуків та розробок, що стосуються проблем підвищення правової культури та правосвідомості учасників виборів. Для осмислення даної проблеми велике значення мають наукові праці, присвячені різним аспектам правової культури та правосвідомості, а саме: О. Методологічні аспекти дослідження правосвідомості як психологічного феномена правової культури розкрили у своїх працях вчені-психологи: Б. Для розв?язання поставлених завдань і перевірки гіпотез використовувалась система взаємодоповнюючих теоретичних та емпіричних методів дослідження: теоретичний аналіз феномена правової культури та правосвідомості, соціально-психологічних особливостей суспільної свідомості пострадянського суспільства, ментальних чинників правової культури; аналіз державних документів: Конституції України, Закону України “Про вибори народних депутатів України”, Указів Президента України “Про Концепцію підвищення правової культури учасників виборчого процесу та референдумів в Україні”, “Про Національну програму правової освіти населення” та ін.; синтез емпіричних фактів; порівняння при визначенні співвідношення понять правова культура, правова культура виборця, правова свідомість, політична культура; абстрагування при визначенні критеріїв рівнів правової культури; емпіричні методи - природний експеримент (констатуючий, формуючий, контрольний), бесіди, анкетування, інтервю, аналіз продуктів діяльності, метод узагальнення незалежних характеристик, експертне оцінювання, методи математичної статистики.У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження правової культури виборців” здійснено аналіз стану досліджень правової культури та правосвідомості у правознавстві, визначено авторський підхід до розуміння поняття правової культури особистості виборця, розкрито співвідношення понять правова культура та правова свідомість виборця, досліджено зміст та функції правової культури особистості виборця, виокремлено психологічні основи її становлення та позитивної динаміки, встановлено співвідношення понять правової та політичної культури у процесі виборів, розглянуто ментальні чинники правової культури. Функціонування і розвиток правової культури нерозривно повязані з системою світоглядно-ціннісних орієнтацій людини і суспільства, які виступають у формі суспільно-правових ідеалів, ідей, принципів тощо. Порівняльний аналіз структурних компонентів свідомості дає підстави виділити три основні компоненти правової самосвідомості - когнітивний (особистісні знання та уявлення у сфері відносин, що регулюються правом); емоційний (оцінка своїх якостей як члена суспільства, держави, групи; ставлення до свого членства в групі, наявність групової ідентифікації); поведінковий компонент (реальний механізм усвідомлення і прояву себе у сфері правових відносин). У другому розділі “Соціально-психологічні засоби впливу на правову культуру виборців” висвітлюється маніпулятивний аспект виборчих кампаній, застосування адмінресурсу у виборчому процесі, актуальні проблеми впливу засобів масової інформації на правову психологію та громадську думку під час виборів, описуються методологічні засади експерименту. У процесі реалізації дослідження використовувалась така шкала оцінювання рівня розвитку когнітивної, емоційної та поведінкової сфер правової культури: Таблиця 1 Шкала оцінювання рівня розвитку когнітивної, емоційної та поведінкової сфер правової культури: Рівень розвитку когнітивної, емоційної, поведінкової сфери Дуже низький рівень Низький рівень Середній рівень Високий рівеньВ юридичній психології спеціальні наукові, в тому числі експериментальні, дослідження правової культури виборців не проводились.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ