Аналіз формування навичок писемного мовлення у дітей шкільного віку. Причини виникнення та складність механізмів дисграфії. Формування у дітей здатності довільного оперування власними вміннями, усвідомлення і довільного володіння власним мовленням.
При низкой оригинальности работы "Психолінгвістичні механізми виникнення різних форм дисграфії у дітей молодшого шкільного віку", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ВИНИКНЕННЯ РІЗНИХ ФОРМ ДИСГРАФІЇ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУВиготський, «... до початку навчання писемного мовлення всі основні психічні функції, що лежать в його основі, не закінчили і навіть ще не почали справжнього процесу свого розвитку; навчання спирається на незрілі, тільки започатковані перший і основний цикли розвитку психічні процеси» [1, с.425]. Автор наголошував, що «писемне мовлення спонукає до життя розвиток всіх тих функцій, які у дитини ще не дозріли» і що навчання писемного мовлення формує у дітей здатність довільного оперування власними вміннями, усвідомлення і довільного володіння власним мовленням. Писемне мовлення як вид діяльності, за О.Р.Лурією, О.М.Леонтьєвим, включає три основні операції: а)символічне позначення звуків мовлення, тобто фонем; б)моделювання звукової структури слова за допомогою графічних символів; в)графомоторні дії [3]. Корнєвим зазначені умови, на яких базується навчання письма та без яких оволодіння ним видається неможливим: 1) усвідомлення фонематичної структури слів і оволодіння навичкою фонематичного аналізу; 2) повноцінне володіння слухо-вимовною диференціацією та ідентифікацією всіх фонем рідної мови; 3) володіння синтаксичним членуванням мовленнєвого потоку (висловлення) на речення і слова; 4) володіння повним набором звуко-буквених асоціацій, тобто правил символізації фонем рідної мови за законами графіки; 5) володіння базовими навичками каліграфії, тобто повним набором моторних образів - кінем (малих та великих) та правил їх зєднання при безвідривному написанні. Кабардова, Є.В.Арцишевської, під «мовною здібністю» необхідно розуміти потенційні можливості і задатки індивіда до оволодіння мовою і мовленням, в той час як рівень сформованості навичок і вмінь, ступінь володіння мовою і мовленням визначається авторами як «мовна компетенція» [6].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
