Психокорекція та профілактика психічної дезадаптації у родичів хворих із первинним психотичним епізодом - Автореферат

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Юрєва Людмила Миколаївна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, факультет післядипломної освіти, кафедра психіатрії, завідувач кафедри Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Пішель Віталій Ярославович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, відділ медико-соціальних проблем терапії психічних розладів, завідувач відділу доктор медичних наук, професор Сиропятов Олег Геннадійович, Українська військово-медична академія МО України, кафедра військової терапії з курсом психіатрії, професор кафедри З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м.Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри психіатрії факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України за темою: «Клініко-експериментальне вивчення психічних розладів при психогенних, соматогенних та органічних пароксизмальних психічних захворюваннях та залежної поведінки і розробка психокорекційних, психопрофілактичних, лікувально-реабілітаційних програм з метою підвищення якості життя психічно хворих та медичних працівників» (№ державної реєстрації 0100U000351). Мета роботи - на основі дослідження клінічних, клініко-психопатологічних і психологічних особливостей психічної дезадаптації та рівня якості життя родичів хворих із первинним психотичним епізодом розробити поетапну диференційовану систему психокорекції та програму профілактики психічних розладів та оцінити їх ефективність. Соціально-демографічний метод дослідження застосовували для отримання обєктивних даних про вік хворих із первинним психотичним епізодом та їх родичів, а також стать, сімейний статус, освіту, професійну занятість, ступень споріднення з хворим у родичів даних хворих. Психодіагностичний метод включав наступні методики: скринінгову анкету для виявлення депресії (В.Н.Краснов, А.Г.Довженко и др., 2000) (швидке виявлення депресивних станів та відбір досліджених для подальшої діагностики депресивних розладів); скринінг-тест для виявлення тривожних розладів (В.Н.Краснов, А.Г.Довженко и др., 2000) (визначення наявності або відсутності тривоги та відбір обстежених для подальшої клінічної діагностики рівня тривоги); скринінг-тест для виявлення суїцидальної поведінки (В.Н.Краснов, А.Г.Довженко и др., 2000) (виявлення точки зору обстежених на своє життя та задоволеність, яку вони отримували від нього та наявності суїцидальних намірів); оціночну шкалу депресії Гамільтона (HDRS-21) (M.Hamilton,1967) (кількісна діагностика ступеня тяжкості депресивних розладів); особистісну шкалу виявлення тривоги Тейлор (адаптація Т.А.Немчинова,1966) (визначення рівня тривоги); методику „Вихід з важких життєвих ситуацій”( http: // www. azps.ru, 2004) (виявлення домінуючого у обстежених способу вирішення життєвих проблем); методику „Незакінчені речення” Сакса та Леві (В.А.Мельников, 1997) (виявлення систем відношень родичів хворих із ППЕ до життєвих ситуацій, самих себе, навколишнього та ін.); метод оцінки інтегративного показника якості життя (J.Mezzich et al., 1999) використовували для хворих із ППЕ (перед випискою зі стаціонару) та їх родичів для оцінки сфер та рівня якості життя. Клініко-катамнестичний метод був застосований для вивчення ефективності поетапної диференційованої системи психокорекції та програми профілактики психічної дезадаптації у родичів хворих із ППЕ, через порівняльну оцінку психічного статусу та якості життя хворих із ППЕ з контрольної та основної груп, частоту рецидивів психічних розладів у хворих із ППЕ та їх повторні госпіталізації до психіатричного стаціонару, аналіз архівної та медичної документації (тривалість катамнезу - до 2 років).Серед тих, що взяли участь у дослідженні жінок було 58 (65,9%) у віці від 14 до 67 років (середній вік - 47,5±1,6 років), чоловіків - 30 (34,1%) віком від 20 до 65 років (середній вік - 45,3±2,2 років). Для оцінки ефективності запропонованої системи ПК для родичів хворі були розподілені на дві групи: контрольну та основну. До контрольної групи без додаткових умов відбору було включено 30 хворих із ППЕ віком від 15 до 52 років, середнім віком - 29,93±1,63 років. За результатами клініко-психопатологічного дослідження 60,2% родичів (53 особи) мали психічні розлади, які згідно з критеріями МКХ-10 було веріфіковано в наступні нозологічні таксони: 1) розлад адаптації у формі пролонгованої депресивної реакції (F43.21) - 14 (15,9%); 2) змішаний тривожний та депресивний розлад (F41.2) - 11 (12,5%); 3) розлад адаптації у формі змішаної тривожної та депресивної реакції (F43.

Основний зміст