Психофізіологічні особливості розвитку школяра середнього шкільного віку - Курсовая работа

Сьогодні, в епоху інформаційних технологій, особливе місце займає проблема формування самостійності мислення учнів, їхньої здатності осмислювати одержувану інформацію, відтворювати і відображати її у різних звязках та ситуаціях, генерувати різного роду ідеї. З метою розвитку мислення учнів, їхніх пізнавальних інтересів і здібностей необхідно приділяти особливу увагу глибокому розумінню матеріалу, який вивчається на уроках. Так, особлива роль повинна приділятися роботі з основними науковими термінами і поняттями, що є їх змістовними значеннями і визначають розуміння викладеного матеріалу. Актуальність і необхідність проведення такої роботи на уроках зумовлена існуванням того факту, що словниковий запас більшості учнів бідний: вони оперують дуже обмеженою кількістю термінів, не можуть відтворювати основні поняття теми, розяснити, що вони означають і не завжди розуміють зміст матеріалу, що вивчається. Дослідженню фізіологічних та психологічних особливостей школярів та їхньому навчанню присвячено значну кількість досліджень.Середній шкільний вік - період від 10 до 12 років, коли діти проходять навчання в 5-6 класі сучасної школи. У середньому шкільному періоді настає певна перебудова життєдіяльності організму. Якщо в періоді нейтрального дитинства статеві залози і статеві гормони не відіграють відчутної ролі, то з настанням пубертатного періоду вони набувають важливого значення. Він співпадає з навчанням у школі другого ступеню (5-9 класи) та характеризується загальним підйомом життєдіяльності та глибоким перебудуванням усього організму [1, С.38]. Отже, серце через порівняно вузькі судини не може постачати потрібну кількість крові до різних ділянок організму, зокрема до мозку.У цей період дітям властива підвищена активність, прагнення до діяльності, відбувається уточнення меж і сфер інтересів, захоплень. Його починають цікавити питання минулого і майбутнього, проблеми війни і миру, життя і смерті, екологічні і соціальні теми, можливості пізнання світу, інопланетяни, відьми і гороскопи. Багато дослідників розглядають цей вік як період "зеніту допитливості", в порівнянні з молодшими і старшими дітьми. Навчальний процес ставить підвищені вимоги до уваги школярів середнього шкільного віку, здатності зосереджуватись на змісті навчальної діяльності й відволікатись від сторонніх показників. У здатності користуватися словом, зовнішнім мовленням учні середнього шкільного віку вбачають свою інтелектуальну силу, ознаку свого авторитету в колективі.Початкові знання про природу, її склад, властивості, процеси і явища, що їх учні набули у початковій школі, знаходять свій подальший якісний розвиток, розширюються та поглиблюються, трансформуються у конкретні поняття. Наприклад, у початковій школі в учнів формується уявлення про агрегатний стан речовини, склад і властивості повітря, властивості води. У такий спосіб учні дістають можливість застосовувати набуті у початковій школі знання, вчитися встановлювати причинно-наслідкові звязки, порівнювати процеси і явища [3, С.71]. Зміст програми з природознавства для учнів 5 класу опирається на принципи гуманізації, диференціації та інтеграції і передбачає їх реалізацію відповідно до завдань розвитку творчої особистості за такими напрямами: · створення сприятливих умов для інтелектуального, соціального і морального розвитку і саморозвитку особистості школяра, формування життєвих компетенцій; Чотири навчальні теми програми ("Тіла і речовини, що оточують людину", "Світ явищ в якому живе людина", "Небесні тіла", "Умови життя на планеті Земля") є логічно завершеними блоками навчального матеріалу, котрі обєднані у два розділи - "Людина та середовище її життя" та "Всесвіт як середовище життя людини".Що стосується форми організації навчальної та виховної роботи, на уроках природознавства використовується така форма організації навчання як урок. Урок - логічно закінчена, цілісна, обмежена в часі частина навчально-виховного процесу, яку проводять за розкладом під керівництвом учителя з постійним складом учнів [11, С.28]. За способами їх проведення виділяють: урок-лекція, кіноурок, урок-бесіда, урок-практичне заняття, урок-екскурсія, урок самостійної роботи учнів у класі, урок лабораторної роботи, за загально-педагогічною метою організації занять: урок вивчення нового матеріалу; удосконалення знань, умінь і навичок; контролю та корекції знань, умінь і навичок [7]. Під час другого методу викладач розкриває зміст нової теми, здійснює виклад по певному логічному плану, що розвивається, в чіткій послідовності, з вичлененням головного, істотного, з застосуванням ілюстрацій і переконливих прикладів. В ході застосування методу розповідь використовуються такі методичні прийоми, як викладення інформації, активізація уваги, прийоми прискорення запамятовування (мнемонічні, асоціативні), логічні прийоми порівняння, виділення головного, резюмування, форми діалогу.Мета уроку: навчальна - ознайомити учнів із головними методами вивчення прир

Зміст

Вступ

Розділ 1. Психофізіологічні особливості розвитку школяра середнього шкільного віку

1.1 Анатомофізіологічні особливості

1.2 Психологічні особливості

1.3 Особливості викладання природознавства з урахуванням психофізіологічних особливостей школярів

Розділ 2. Організація процесу викладання природознавства у середній школі з урахуванням фізіологічних та психологічних особливостей школярів

2.1 Методи та форми організації навчальної роботи

2.3 Конспект уроку

Висновки

Список використаної літератури