Психофізіологічні особливості осіб 15-20 років з підвищеним артеріальним тиском - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Вадзюк Степан Нестерович, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Шатило Валерій Броніславович, Інститут геронтології АМН України, провідний науковий співробітник відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів, завідувач відділенням терапії, м.Київ; доктор медичних наук, професор Кононенко Віталій Степанович, Львівський національний університет ветеринарної медицини і біотехнологій імені С.З. Захист відбудеться “25” червня 2008р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького (79010, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України (79000, м.На сьогодні, у звязку з прискоренням темпів життя та збільшенням кількості стресових ситуацій, відбувається процес значного “омолодження” захворювань серцево-судинної системи. Дослідники, які займаються визначенням індивідуальних особливостей хворих на АГ, впливом особистості на виникнення та розвиток захворювання, звертають увагу на роль преморбідних рис особистості хворих АГ, їх зміни внаслідок хвороби, які проявляються психофізіологічними реакціями у вигляді агресивності, тривожності, депресії тощо (Коваленко В.Н., Несукай Е.Г., 2006). Мета роботи - вивчити психофізіологічні особливості в осіб 15-20 років з підвищеним артеріальним тиском; встановити взаємозвязок між індивідуально-типологічними особливостями та центральною гемодинамікою в учнів старшого шкільного віку та студентів перших курсів; доповнити шляхи первинної профілактики артеріальної гіпертензії. Вивчити особливості автономної регуляції серцево-судинної системи в осіб з підвищеним артеріальним тиском. Проаналізувати звязок між індивідуально-типологічними характеристиками особистості та функціональним станом центральної гемодинаміки в учнів старшого шкільного віку та студентів.2) демонструють достовірні відмінності між особами з підвищеним та нормальним артеріальним тиском: рівні ФРНП, СПГ і СПЗ суттєво нижчі в обстежуваних з підвищеним артеріальним тиском. Відмічено також зворотний кореляційний звязок між силою процесу гальмування та величинами ДАТ, СДАТ у школярів 15 років з підвищеним тиском (r =-0,50; р<0,05), слабкий негативний кореляційний звязок між силою процесу гальмування та пульсовим тиском у віці 18 років (r =-0,35; р<0,05), достовірну кореляцію між силою процесу гальмування і САТ та ПТ (r =-0,45; р<0,05 і r =-0,49; р<0,05) у 20 років; силою процесу збудження і ДАТ (r =-0,39; р<0,05) у школярів 15 річного віку. При аналізі даних тесту Спілбергера у школярів і студентів віком 15-20 років з підвищеним артеріальним тиском, порівняно з контрольною групою, виявлено достовірно вищі показники рівня тривожності у кожному віковому періоді. Для обстежуваних 17-20 річного віку величина показника нейротизму виявилась високою незалежно від рівня артеріального тиску, проте все таки тенденція до переважання була в осіб з підвищеним артеріальним тиском. При порівнянні значень екстра-інтроверсії у студентів 18-20 років з підвищеним та нормальним артеріальним тиском виявлено: помірну інтровертованість осіб всіх вікових груп з підвищеним артеріальним тиском (10,76±0,66, 11,20±0,58, 9,88±0,66 балів), середню екстраверсію в обстежуваних 19-20 років контрольної групи (14,47±1,12 та 13,40±1,23 балів) та помірну інтроверсію у студентів 18-річного віку (12,20±1,04 балів), хоча достовірної різниці останнього показника нами не встановлено.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яке полягає у визначенні психофізіологічних особливостей, стану центральної гемодинаміки та автономної регуляції серцевої діяльності в учнів старшого шкільного віку і студентів перших курсів в залежності від рівня артеріального тиску. Школярам старшого шкільного віку з підвищеним артеріальним тиском притаманні високий ступінь нейротизму (16,48±0,65 бали), а також переважання інтроверсії (11,46±0,66 бали), які достовірно корелюють з величиною артеріального тиску (r1 = 0,33; р<0,05; r2 = - 0,43; р<0,05) в усіх вікових групах. Стан центральної гемодинаміки в осіб з підвищеним артеріальним тиском характеризується переважанням гіперкінетичного типу кровообігу (збільшення серцевого індексу і частоти серцевих скорочень на фоні незначного зниження загального периферичного опору), зниженням рівня функціональних резервів серцево-судинної системи та напруженням адаптаційних механізмів серцево-судинної системи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ