Психодіагностика та корекція функціональних станів операторів у динаміці професійної діяльності - Автореферат

Психодіагностика та корекція функціональних станів операторів у динаміці професійної діяльностіНайбільш складним завданням, яке стоїть сьогодні перед дослідниками - є вироблення критеріїв, за допомогою яких можливо було б визначити рівень функціонального стану, працездатності та безпечної діяльності опереесті опет. Розвиток теорії, методів та практики вивчення функціональних станів людини, що виникають в процесі професійної діяльності, є важлива умова оптимізації праці, підвищення її ефективності та якості. Формування таких станів як перевтома, монотонія, емоційна напруженість, різні форми стресових реакцій призводять до збільшення кількості помилкових та неправильних дій, підвищенню розвитку професійних захворювань, тощо (В.Д. При цьому вона розглядається як основа для розв ‘язання таких важливих практичних завдань, як забезпечення надійності функціонування людино-машинних систем і збереження фізичного та психічного здоровя військовослужбовців. До недавнього часу в цій галузі домінувала фізіологічна традиція, в рамках якої накопичено достатньо матеріалу про різноманітні прояви функціонального стану організму в реальних умовах діяльності, створені концептуальні схеми і методичні засоби оцінки станів, що відповідають цьому рівню життєдіяльності (А.А.Аналіз літературних джерел показує, що сьогодні в прикладних галузях психології для позначення різноманітних станів оператора, пов‘язаних зі зміною ефективності діяльності, найбільш часто застосовується термін «функціональний стан» (Л.Д. На другому етапі, впродовж одного року, емпірично визначалися особливості динаміки та психокорекції функціональних станів операторів четвертої бойової зміни до початку бойового чергування та в кінці зміни, спрямованість і ступінь вираженості зрушень основних психодіагностичних показників (135 чоловік, 32 із яких склали експериментальну групу). На третьому етапі проводилась порівняльна характеристика особливостей динаміки функціональних станів операторів контрольної та експериментальної груп, визначалась ефективність застосування останніми прийомів довільної психічної саморегуляції стану. Особливістю цього періоду для операторів контрольної та експериментальної груп є те, що в кінці зміни в динаміці показників спостерігаються значні зрушення в сторону негативних значень і мають місце достовірні відмінності (з Р?0,05) в порівнянні з показниками, отриманими до початку бойового чергування, а глибина зрушень останніх складає 15-20%. Якщо в операторів контрольної групи на цей час перевищують фонові значення тільки окремі показники (реактивна тривожність, швидкість обробки інформації та критична частота злиття звукових коливань) то для експериментальної групи більшість показників (реактивна тривожність, швидкість обробки інформації, критична частота злиття звукових коливань, суб‘єктивна оцінка стану, показники професійного рівня, показники оперативної та слухової пам‘яті, уваги), перевищують фонові, що підтверджується за даними розрахунків інтегрального показника функціонального стану, який в середньому на 12% вище в порівнянні з відповідними показниками контрольної групи.Проведена дослідницька робота, що спрямовувалась на діагностику, аналіз, контроль, інтегративну оцінку та корекцію функціонального стану операторів в умовах професійної діяльності показала, що проблема діагностики в контексті підвищення ефективності праці та збереження психічного і фізичного здоровя військовослужбовців є недостатньо вивчена і актуальною для воєнної психології, психології праці та інженерної психології. Теоретичний аналіз існуючих напрямів вивчення функціонального стану (активаційно-енергетичного, суб‘єктивних переживань, кількісних і якісних показників результативності праці) показує, що використання теоретичної та методичної бази кожного з них є недостатнім для оцінки та регуляції функціонального стану. Вивчення специфічних умов та особливостей професійної діяльності операторів, звернення до професіографічного аналізу їх діяльності, визначили адекватність діагностичних методик змісту праці останніх і забезпечили отримання різноманітних діагностичних даних про особливості функціонального стану на різних етапах професійної діяльності. Інтенсивна і тривала робота щодо обслуговування й використання складної сучасної військової техніки в умовах дефіциту часу та інформації, вимушеної робочої пози і обмеженої загальної активності суттєво впливають на функціональний стан та працездатність оператора. За нашими даними для своєчасної діагностики функціонального стану операторів та виявлення рівня працездатності останніх необхідно враховувати характеристики функціонального стану, на таких рівнях його проявів: стан основних професійно-важливих функцій (память, увага, мислення); субєктивної представленості стану (методика САН, шкала реактивної тривожності Спілбергера-Ханіна); психофізіологічної напруженості (критична частота злиття звукових коливань); результативності бойової діяльності (метод додаткових завдань).

Основний зміст роботи