Психічне здоров’я учня як психолого-педагогічна проблема. Чинники, що впливають на психологічне становлення та розвиток школяра, формують його психічне здоров’я. Вплив самооцінки, музики, кольорів та темпераменту на процес психологічного формування.
Тема психічного здоровя молодшого школяра, аналіз зовнішніх і внутрішніх чинників, яка розглядається в цій курсовій роботі, за своєю актуальністю заслуговує увагу не лише спеціалістів, а й батьків, вихователів, вчителів. Гіпотеза: вважається, що є звязок між чинниками, які діють на дитину, і її психічним здоровям. Предмет вивчення - внутрішні і зовнішні чинники, які впливають на психічне здоровя. Для досягнення цілі курсової роботи потрібно: розглянути вплив різних чинників на дитину; вияснити залежність між психічним здоровям дитини і її вчинками. Та щоб знайти цей підхід потрібно знати, що впливає на дитину, стати на її місце.Сам термін «психічне здоровя» неоднозначний, він, ніби, звязує дві науки і дві області практики - медичну і психологічну. Дуже важливо, що терміном «здоровя» визначається «стан повного душевного, фізичного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних дефектів» [17]. В медичній літературі і в медичній практиці термін «психічне здоровя» широко застосовується. Термін «психічне здоровя» був введений Всесвітньою організацією охорони здоровя (ВООЗ). В доповіді Комітету експертів ВООЗ «Психічне здоровя і психосоціальний розвиток дітей» сказано, що порушення психічного здоровя звязані як з соматичними захворюваннями чи дефектами фізичного розвитку так і з різними несприятливими факторами і стресами, які впливають на психіку і звязані з соціальними умовами.Проблемами психічного здоровя дітей займалися багато вітчизняних вчених, зокрема О. Васильєв стверджують, що гармонія душі і тіла порушується внаслідок дії негативних чинників, зокрема, таких, як: - стан на межі норма - патологія; У вересні 1907 р. вчений виступив перед громадськістю Києва з популяризацією цього проекту, а також ідей німецького педагога Фрідріха Фребеля - прихильника виховання дитини в колективі. Сікорський - психолог у своїй промові підкреслив важливість вивчення психології дитини майбутніми учителями-вихователями дошкільнят. На відкритті знову мав слово професор, який наголосив на важливості проблем виховання дітей і закликав педагогів спиратися на педагогічну спадщину Я.Серед зарубіжних вчених дитячою психологією займалися Холл Грен, Жан Паже, Лоренс Кольберг, Біне Альфред, Ганс Айзенк. З метою дослідження дитячої психіки Холл широко розповсюджував питальники, відповідаючи на які діти повинні були розповідати про свої почуття (в тому числі про моральні і релігійні), про своє ставлення до інших людей. В поясненні психічного розвитку дитини Холл опирався на біогенетичний закон, на основі якого в дитячу і педагогічну психологію вводився принцип рекапітуляції (скороченого повторення основних етапів розвитку людства). Він створив загальну теорію стадій розвитку, яка стверджує, що люди, які знаходяться на одній стадії свого розвитку, проявляють схожі загальні форми пізнавальних здібностей. Паже виділяв такі стадії розвитку інтелекту: сенсо-моторний інтелект (0-2 роки), підготовка і організація конкретних операцій (2-11 років), в який входять: підперіод доопераційних уявлень (2-7 років) і підперіод конкретних операцій (7-11 років).Під впливом досвіду спілкування з дорослими у дитини не лише формуються критерії оцінки себе інших, а зароджується дуже важлива здібність - співчувати іншим людям, переживати чужі радість і сум, як свої власні. Неврози у дітей не виникають, якщо батьки вчасно розбираються зі своїми особистими проблемами і підтримують теплі стосунки в сімї, люблять дітей і добрі до них, відкликаються на їх потреби, прості в спілкуванні, дозволяють виражати свої почуття і вчасно стабілізують виникаючу нервову напругу, діють відповідно в питаннях виховання, приймаючи до уваги відповідні захоплення дітей. Ситуація ускладнюється тим, що діти з неврозами не можуть через свій обмежений і уже психогенно деформований життєвий досвід, умови виховання і стосунків в сімї емоційно відреагувати на зростаючу нервово-психічну напругу. Педагоги, психологи, вчителі, батьки, учні, дорослі та самі діти повинні знати про особливі психологічні «стосунки», які встановлюються між глядачем і телевізором, який у наш час став не просто джерелом різноманітної інформації, а часто править за співрозмовника, є сурогатом живого спілкування, технічним засобом, який претендує на роль головного вихователя людини. Разом із тим телебачення не тільки має позитивні для людини сторони, полегшує життя, а й може ускладнювати, негативно впливати на психіку та поведінку людини, особливо дитини, а саме: - опосередкованість спілкування в системі телебачення технічними засобами.Самооцінка включає в себе виділенням людиною власних вмінь, вчинків, явищ, мотивів і цілей своєї поведінки, їх розуміння і оцінка. Неадекватна, занижена самооцінка знижує рівень соціальності людини, сприяє розвитку невпевненості в власних можливостях, обмежує життєві перспективи людини. Західноєвропейські і американські психологи розглядають самооцінку як механізм, який забезпечує людині орієнтацію в навколишньому середовищі, відповідність його внутрішніх вимог до себ
План
Зміст
Вступ
1. Теоретичний аналіз проблеми
1.1 Психічне здоровя як психолого-педагогічна проблема
1.2 Підходи вітчизняних вчених
1.3 Підходи зарубіжних вчених
2. Психічне здоровя школяра: аналіз зовнішніх та внутрішніх чинників
2.1 Сімя як джерело психічного здоровя дитини
2.2 Вплив школи на психічне здоровя дітей
2.3 Вплив телебачення та інших ЗМІ
2.4 Вплив самооцінки
2.5 Вплив типу темпераменту
2.6 Вплив музики
2.7 Вплив кольорів
3. Експериментальне дослідження психічного стану школярів
3.1 Методичні шляхи дослідження та характеристика вибірки
3.2 Якісний і кількісний аналіз результатів
3.3 Методичні рекомендації
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
