Психічні та поведінкові розлади у дітей підліткового віку, позбавлених батьківського піклування - Автореферат

"ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ І НАРКОЛОГІЇ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук ПСИХІЧНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ РОЗЛАДИ У ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Юрєва Людмила Миколаївна, завідувач кафедри психіатрії факультету післядипломної освіти Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Підкоритов Валерій Семенович, керівник відділу клінічної, соціальної і дитячої психіатрії Державної установи “Інститут неврології, психіатрії і наркології АМН України” доктор медичних наук, професор Чабан Олег Созонтович, завідувач сектором пограничних станів та соматоформних розладів Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України Захист дисертації відбудеться “9” квітня 2008р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д.64.566.01 при ДУ “Інститут неврології, психіатрії і наркології АМН України” за адресою: 61068, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України” за адресою: 61068, м.Указом Президента України “Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей” 1086/2005, від 11.07.2005 розвязання проблем дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначається одним із головних напрямків діяльності виконавчої влади. В нашій державі 2008 рік Президентом України наголошено роком підтримки усиновлення та інших форм родинного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Це спонукає розробляти методи реабілітації психічних та поведінкових розладів у таких дітей, які досить часто ускладнюють їх соціальну адаптацію. Саме тому питання терапії розладів поведінки та емоцій у дітей посідають провідне місце у світі (Кожина Г.М., 2006; Мозгова Т.П. Мета дослідження - диференційні, зорієнтовані на особистість, реабілітаційні програми для ДПВПБП, які мають розлади поведінки та емоцій, на основі вивчення клініко-психопатологічних, патопсихологічних та психосоціальних особливостей.На той же час вони демонстрували РСП та ЗРПЕ, які були практично завжди не зрозумілі як самим дітям так і особам, виконуючим функції батьків у підтримуючих закладах. У роботі використовувалися такі методи дослідження: клініко-психопатологічний метод дослідження використовувався, як основний метод вивчення клініки РСП та ЗРПЕ у ДПВПБП; патопсихологічні методи дослідження: “патохарактерологічний діагностичний опитувальник” (Личко А.Е. Це свідчить про те, що діти у подоланні фрустрації орієнтуються на використання примітивних (невротичних) психічних захистів, майже не використовують зрілі механізми психічних захистів. Дані дослідження свідчать про те, що у 60 % дітей суіцидальні тенденції перевищують варіант норми (виявлені ефекти втручання), 8% дітей думають про смерть та не мають бажання жити постійно протягом останніх 3-х місяців. Клініка РСП у ДПВПБП дає можливість виділити 4 клінічні групи хворих: 1 група - діти з РСП; 2 група - діти з депресивним РСП; 3 група - діти з тривожним РСП; 4 група - діти з тривожно-депресивним РСП.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі - диференційної, зорієнтованої на особистість, реабілітації ДПВПБП, які мають РСП та ЗРПЕ. На формування РСП та ЗРПЕ у ДПВПБП впливає позбавлення батьківського піклування, яке призводить до інтенсивного стресового навантаження. Останнє стає причиною виникнення тривожно-депресивних розладів, які через механізми психічних захистів трансформуються у антисоціальну поведінку. Встановлено, що 84% дітей зловживають алкоголем, 26% дітей зловживають летючими речовинами, 5% дітей мали досвід вживання опію, канабіноїдів, трамадолу, дурману. У подоланні фрустрації діти використовують примітивні психічні захисти: при епілептоїдній акцентуації характеру - “примітивний контроль”, “проективну ідентифікацію”, “відреагування у зовнішній світ”; при гіпертимній акцентуації характеру - “заперечення”, “відреагування у зовнішній світ”, “знецінення”; при шизоїдній акцентуації характеру - “ізоляцію”, “розщеплення”, “проективну ідентифікацію”.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ