Психічні стани та реакції рятувальників в умовах надзвичайної ситуації - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Психічні стани та реакції рятувальників в умовах надзвичайної ситуаціїПостійне збільшення темпу нашого життя, інформаційна насиченість, техногенні, стихійні та природні катаклізми, недотримання правил безпеки людиною - це все призводить до непередбачуваних наслідків. Сукупність цих факторів призводить до психічної напруги, крайніми формами вираження якої є стресогенні реакції особистості. Професійна діяльність спеціалістів аварійно-рятувальних підрозділів МНС України під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (НС) проходить, як правило, в екстремальних умовах під впливом природних, техногенних, соціально-психологічних чинників, які за певних умов можуть призводити до розвитку функціональних розладів (ФР), дезадаптації та ведуть до зниження ефективності виконання професійних обовязків, результатом чого є розвиток стійких негативних психічних станів. Предмет дослідження: особливості прояву негативних психічних станів та реакцій, що виникають у рятувальників в умовах ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Мета дослідження полягає у визначенні негативних впливів стрес-факторів надзвичайної ситуації на індивідуально-психологічні властивості рятувальників.У психологічному словнику стани розглядаються, як регулятивна функція адаптації до навколишньої ситуації і середовища [27]. Т.Н.Васильева психічний стан розглядала, як цілісну характеристику психічної діяльності, що відбиває момент стійкості та специфічності в перебігу психічних процесів, як форму реагування, та відображає ставлення особистості до власних психічних явищ у визначений момент часу за певних умов [26]. Виділення галузі психічних станів заповнює деяку прогалину в системі психології, розрив між психічними процесами та психічними властивостями особистості [11]. Проте в теоретичному плані питання про психічні стани було поставлено М.Д.Левітовим, який проаналізував наукову літературу з цієї проблеми, розглянув механізми прояву психічних станів та виклав загальні завдання їх вивчення [17]: виділення психічних станів в особливу категорію психології та визначення її звязків з іншими психологічними категоріями; Левітов дає визначення поняттю: «психічний стан - це цілісна характеристика психічної діяльності за певний період часу, що показує своєрідність протікання психічних процесів у залежності від відображення речей і явищ дійсності та психічних властивостей особистості» [18].Дикая, Марищук В.Л., Евдокимова В.И[9,20], які вважають, що особливі умови відрізняються від екстремальних меншою інтенсивністю і специфічністю спрямованості на діяльність. «Екстремальні умови» Б.Ф.Ломова визначає як граничні, крайні значення тих елементів ситуації, що у середніх своїх значеннях служать оптимальним робочим фоном або, принаймні, не відчуваються як джерела дискомфорту; Ю.М.Забродина - як умови, несприятливі для діяльності [29]. Умови, що ведуть при цьому до обовязкової появи патологічних станів або до повної неможливості продовжувати діяльність, виділені в особливу групу «над екстремальних» умов. Саме поняття «екстремальні умови», «екстремальні стани» утвердилося в літературі в роки Другої світової війни, як результат намагання представників військової медицини виокремити в особливу категорію руйнівні чинники військового часу, вплив яких на організм викликає напругу та перенапругу нервових процесів, станів: між нормою та патологією. Стан динамічної неузгодженості може характеризуватися порушенням адекватності фізіологічних реакцій (реакція, що виникає під час діяльності у фахівців підрозділів МНС України, насамперед, при дії екстремальних (фізичних) чинників) або порушенням адекватності психологічних і поведінкових реакцій (характерно для інформаційно-семантичних екстремальних факторів службової діяльності).Перший етап полягав у постановці завдань, виборі методів дослідження й аналізі теоретичних джерел. На другому етапі проводилося практичне дослідження курсантів Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля під час підготовки їх у ліквідації надзвичайної ситуації. Для комплексного дослідження було підібрано такі методи і методики, як: метод колірних виборів (адаптований варіант колірного тесту М. Метод колірних виборів представляє собою адаптований варіант колірного тесту М.Люшера. Метод колірних виборів виявляє стійкі індивідуально-особистісні властивості й ситуативно обумовлені реакції, що обумовлюють певну вибірковість, тропізм (неусвідомлений потяг) відносно вибору сфери інтересів, способу самореалізації в професійній діяльності, особливостей міжособистісної поведінки, а також захисні й компенсаторні механізми, що зявляються при емоційній напруженості [34].В основу типізації був покладений розподіл виражених переваг рятувальниками «концентричних» (синіх і синьо-зеленого) і «ексцентричних» (оранжево-червоних і жовтого) кольорів на перших позиціях колірного ряду (МКВ Люшера).

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. НЕГАТИВНІ ПСИХІЧНІ СТАНИ В ЕКСТРЕМАЛЬННИХ СИТУАЦІЯХ

1.1.Психічний стан: особливості, феноменологія, класифікація, прояви й значущість

1.2. Проблема екстремальності в сучасній психологічній науці

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ ПІД ВПЛИВОМ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ФАКТОРІВ

2.1.Процедура практичного дослідження реакцій рятувальників в умовах екстремальної ситуації

2.2.Обробка та аналіз отриманих результатів практичного дослідження

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Додаток А: Метод колірних виборів (адаптований варіант колірного тесту М. Люшера)

Додаток Б: Методика «Таблиці Шульте»