Психічні розлади у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів (клініка, діагностика, корекція) - Автореферат

Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Юрєва Людмила Миколаївна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, факультет післядипломної освіти, кафедра психіатрії, завідувач кафедри Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Пішель Віталій Ярославович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, відділ медико-соціальних проблем терапії психічних розладів, завідувач відділу доктор медичних наук, професор Пшук Наталія Григорівна, Вінницький національний медичний університет ім. Захист відбудеться 26.10.2006р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.620.01 в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м.Все вищевказане підкреслює актуальність вирішення проблем своєчасної діагностики психічних розладів у соціально благополучних осіб з вперше виявленим туберкульозом легенів. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри психіатрії факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України за темою: “Клініко-експериментальне вивчення психічних розладів при психогенних, соматогенних та органічних пароксизмальних психічних захворюваннях та залежної поведінки і розробка психокорекційних, психопрофілактичних, лікувально-реабілітаційних програм з метою підвищення якості життя психічно хворих та медичних працівників” (№ державної реєстрації 0100U000351). Мета роботи - на основі дослідження клініко-психопатологічних, психологічних і соціально-психологічних особливостей у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів розробити поетапну систему корекції психічних розладів та оцінити її ефективність. Для реалізації цієї мети були поставлені наступні задачі: 1.Оцінити роль соціально-демографічних факторів і клінічних ознак захворювання у формуванні психічних розладів у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів. Експериментально-психологічний метод включав наступні методики: шкалу Шихана (D.V.Sheehan, 1983) (визначення впливу захворювання на різні сфери життя пацієнта: роботу, суспільне життя та дозвілля, сімейні взаємостосунки); шкалу HAM-D21 (M.Hamilton, 1960) (кількісна діагностика ступеня тяжкості депресивних розладів); шкалу самооцінки тривоги Шихана (Т.Д.Мак Глин, Г.Л.Меткалф, 1989) (визначення ступеня тяжкості тривожної симптоматики); Мінесотський багатопрофільний особистісний опитувальник MMPI (Л.М.Собчик, 1971) (оцінка якісних та кількісних характеристик базисної структури особистості); скорочений стандартизований багатофакторний метод опитування особистості СМОО (Л.Н.Собчик, 1991) застосовували для спостереження за динамічними змінами структури особистості після проведення поетапної системи корекції психічних розладів; методику для психологічної діагностики типів ставлення до хвороби (НДІ ім.Для визначення ролі соціально-демографічних факторів у формуванні психічних розладів у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів, було сформовано дві групи осіб. В першу групу ввійшли 40 пацієнтів без психічних розладів, другу групу склали 102 хворих з психічними розладами. За результатами клініко-психопатологічного дослідження у 71,8% обстежених (102 особи) виявлені психічні розлади, котрі згідно з критеріями МКХ-10 було верифіковано в наступні нозологічні таксони: 1) розлад адаптації з пролонгованою депресивною реакцією (F43.21); 2) органічний маніакальний розлад (F06.30); 3) органічний емоційно-лабільний (астенічний) розлад (F06.6); 4) органічний тривожний розлад (F06.4); 5) розлад адаптації з порушенням емоцій та поведінки (F43.25). У клінічній картині депресивного синдрому на перший план виступали: зниження загального фону настрою, ідеаторний і моторний компоненти були виражені лише у 11,1%, переживання про свою неповноцінність внаслідок хвороби (83,3%), ідеї про втрату назавжди здоровя і неможливість вилікуватись (55,5%), песимістичне бачення майбутнього (69,4%), порушення сну (77,7%) і апетиту (47,2%). Ці пацієнти були схильні до конфліктів із хворими, звинувачували медичний персонал у недбалості, проявляли негативізм до лікування.У роботі наведено наукове обґрунтування і нове вирішення актуального завдання - виявлення клініко-психопатологічних, психологічних і соціально-психологічних особливостей у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів і розробка на цій основі поетапної системи корекції з подальшою оцінкою її ефективності.

Основний зміст