Прямий синтез та кристалічна будова гетеробіметалічних комплексів на основі міді, нікелю, кадмію та цинку з етилендіаміном - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКАРобота виконана на кафедрі неорганічної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник: доктор хімічних наук, професор Кокозей Володимир Миколайович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач лабораторії НДЧ. Богомольця, завідувач кафедри загальної хімії кандидат хімічних наук, доцент Рейтер Ліон Григорович, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", доцент кафедри загальної та неорганічної хімії. Захист дисертації відбудеться “___” __________ 2005 року о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.03 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ-33, вул.Гетеробіметалічні комплекси є перспективними обєктами з точки зору пошуку нових магнітних та оптичних матеріалів, каталізаторів та біологічно-активних речовин, а отже, дослідження цього класу сполук не втрачає своєї актуальності. Перші результати прямого синтезу гетеробіметалічних комплексів з аміноспиртами показали перспективність такого підходу, який дав можливість досить легко одержати велику кількість сполук з фрагментом CUXMY (М = Co, Zn, Cd, Pb), ядерність якого в значній мірі залежить від природи ліганду. Вибраний напрямок досліджень повязаний з тематичним планом науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка: “Синтез та дослідження гетерометалічних комплексів, що виявляють протипухлинну дію" (№ Держреєстрації 0102U000412) та програмою Європейського союзу COST D20 "Комплекси металів при лікуванні онкологічних та вірусних захворювань". Метою даної роботи було одержати методом прямого синтезу гетеробіметалічні комплекси на основі міді, нікелю, кадмію та цинку з етилендіаміном, дослідити їх будову та властивості. Дістав подальшого розвитку метод прямого синтезу гетеробіметалічних комплексів перехідних металів для випадку апротонного ліганду.У випадку ацетату, незалежно від мольного співвідношення вихідних речовин та природи розчинника, утворюється комплекс із співвідношенням Cu : Cd = 1 : 2: Cu0 2Cd(O2CME)2 2NH4O2CME 2en 1/2O2 ®[Cu(en)2][Cd2(O2CME)6] 2NH3 H2O. Залежність від мольного співвідношення вихідних речовин було знайдено лише у випадку йодидної системи з ацетонітрилом, де при Cu : CDI2 = 1 : 1 утворюється комплекс [Cu(en)2CDI4], а при Cu : CDI2 = 3 : 2 отримано сполуку [Cu(en)2][Cu(en)2I]2[CDI4]2: 3Cu0 2CDI2 6NH4I 6en 3/2O2 ® [Cu(en)2][Cu(en)2I]2[CDI4]2 6NH3 3H2O. Для одержання таких комплексів був запропонований новий варіант “амонійно-сольового” методу, в якому аніон солі амонію відрізняється від аніону солі металу: Cu0 CDX2 2NH4Y 2en 1/2O2 ® [Cu(en)2CDX2Y2] 2NH3 H2O, X = O2CME, dca {N(CN)2}; Y = Cl, Br, NCS. Склад Ni/Cd комплексів (Ni : Cd = 1 : 1, 1 : 2, 2 : 1) залежить від природи розчинника та аніону і, як правило, не залежить від початкового мольного співвідношення реагентів у вихідній системі. При заміні галогенідного аніону на тіоціанатний утворюються комплекси із співвідношенням Ni : Cd = 2 : 1: CDO 2Ni(NCS)2 2NH4NCS 4en NSOLV ®Дістав подальшого розвитку метод прямого синтезу гетеробіметалічних комплексів перехідних металів для випадку апротонного ліганду, в основі якого лежить взаємодія металу або оксиду металу з сіллю або оксидом іншого металу в присутності солі амонію та апротонного ліганду.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ