Проза Р. Єндика: своєрідність художнього мислення - Автореферат

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Хороб Степан Іванович, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри української літератури, директор Інституту філології. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Салига Тарас Юрійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри української літератури імені М. Захист відбудеться 25 червня 2009 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.07 у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м.Єндика мало знане не тільки широкому читацькому загалу (нині передруковано лише оповідання „Регіт Арідника”), а й фахівцям-літературознавцям (не дивно, що в „Історії української літератури ХХ ст.” як першого (1994), так і другого видань (1998) про нього чи його твори немає жодної згадки). Окрім конкретних обєктивних причин, це можна пояснити ще й тим, що в оцінці прозового світу письменника нерідко превалювали далекі від художності критерії або ж за інерцією переносилися доволі негативні критичні судження рецензентів про його перші літературні спроби (лірику в прозі „Білі ночі” і драму „Черник”) на наступні твори, в яких він, за спостереженнями С.Ленкавського, виявив себе неперебутнім майстром слова, вченим і публіцистом, „чий особистий інтелект шукав індивідуального вирішення різноманітних життєвих проблем”, а пластичний спосіб вираження „був охоплений тією впевненістю, яка виключала компроміс”. Єндика як прозаїка, про органічну єдність письменницької та національно-патріотичної позиції в його образно-стильовій системі оповідань і новел свого часу писав Ю. Луцак, де порушено проблеми фольклорно-міфологічних засад творчості художника слова, ідейно-естетичної реалізації ним донцовських настанов щодо органічного залучення до епічного тексту творів національно-патріотичної домінанти, синтезу в його малій прозі жанрової поліфонії - оповідання, легенди, новели і нарису, а також антропологічних чинників в його літературно-науковій спадщині. Єндика до сьогоднішнього культурно-духовного і наукового обігу з метою розширення контексту ідейно-естетичних процесів першої половини ХХ ст. українського письменства й зумовлює актуальність дослідження.„Проекція національної ідеї та своєрідність її втілення у творчості письменника” досліджено особливості художньої реалізації національної ідеї у творчості Р. Єндика. „Міфологічні засади прозових творів Ростислава Єндика” зясовано, що важливою рисою стилю письменника є оригінально трансформована народна творчість як невичерпне джерело для вислову поглядів людини на соціальну дійсність та певні події. Єндика має життєствердний характер, адже автор дивиться на події в Україні „не як на остаточне прокляття страшного суду історії, але як на чистилище, крізь яке проходить нація, поки увійде в царство своєї свободи і держави” (М. „Традиції західноукраїнської новели у творчості Ростислава Єндика” досліджено, що у творах Р. Проступають природні для автора вузли, довкола яких обєднуються змістові пласти, відтак виділено мотиви свободи і кризи особистості („В зударі з життям”), чину („Змагун”, „Жага”), зради („Цвинтарний упир”, „Відступник”), митця і творчості („В небі”), вбивства та самовбивства („В зударі з життям), фанатизму і віри („Cuius region - eius religio”, „Відступник”), добра і зла („Мольфар”, „Регіт Арідника”) тощо.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ