Аналіз ознак архетипного символу та механізму утворення символів у творчості Міядзави Кендзі. Дослідження особливостей символічного світу Міядзава Кендзі з точки зору реалізації у його творах різноманітних архетипних тем та особливості їх взаємодії.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКАРобота виконана на кафедрі китайської, корейської та японської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник доктор філологічних наук, професор Веркалець Михайло Миколайович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, професор кафедри історії літератури Захист відбудеться 14 лютого 2008 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.39 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Із дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці імені О.М.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м.Міядзава Кендзі - один з найвідоміших японських письменників першої половини XX століття, який вважається класиком сучасної літератури поруч з такими знаними у нас авторами як Акутагава Рюноске, Морі Огай, Ісікава Такубоку. Це зумовлено цілою низкою причин як ідеологічного, так і субєктивного характеру: Міядзава Кендзі був прихильником буддійської школи Нітірен, яка в Радянському Союзі вважалась буржуазно-реакційною, а її прихильників сприймали як людей мало не демонічного характеру. Кендзі зробив величезний внесок у розвиток цього регіону, надаючи селянам безкоштовні консультації щодо сучасних методів обробітку землі, техніки меліорації, використання добрив тощо. В Японії написано величезну кількість робіт, присвячених дослідженню як прозової, так і поетичної творчості Міядзави Кендзі. Мета роботи полягає у теоретичному осмисленні специфіки вияву архетипних символів у прозовій спадщині Міядзави Кендзі, відповідно до юнґівського тлумачення творчості як творення символічної реальності; дослідженні імагінативного бачення Міядзави Кендзі, що відображає складнішу і більш значиму для людського буття реальність, аніж ту, яка може бути подана за допомогою інтелектуального розщеплення, що передбачає розвязання таких завдань: кендзі творчість архетипний темаПрикладом застосування цього методу при аналізі творів Міядзави Кендзі є роботи японського дослідника Мацуди Сіро, в яких він, розглядаючи твір "Вечір залізницею чумацького Шляху", визначає едіпальний комплекс як основу даного твору. "Казка як різновид археїтипної історії в художній літературі, історія та методи дослідження: європейська та японська традиції" розглядається жанр казки як один з різновидів архетипної історії, визначається різниця між казкою фольклорною та казкою авторською (відповідно до тих категорій, які є важливими для архетипного аналізу), визначається місце авторських казок Міядзави Кендзі у межах цього жанру. У другому розділі "Реалізація архетину героя у прозі Міядзави Кендзі" розглядаються особливості реалізації архетипу героя у прозових творах Міядзави Кендзі, аналізуються шляхи його взаємодії з іншими архетипами, що разом формують авторський міф. "Немовля - героїчність дитини чи інфантильність героя?" простежено функціонування архетипного символу немовляти у таких творах Міядзави Кендзі як "Оповідки про Домовика", "Віолончеліст Ґосю", "Вечір залізницею Чумацького Шляху"; визначено роль цього символу в межах власної символічної структури, а також значення даного архетипу для формування авторської міфологічної реальності Міядзави Кендзі. В роботі показано, за допомогою яких символів цей архетип реалізується в межах міфологічної реальності Міядзави Кендзі, розглянуто особливості кожного з цих символів: Домовик (оповідання "Оповідки про Домовика") - "справжнє "немовля, дитина, яка плаче, загубившись серед інших дітей;Дисертація покликана встановити особливості авторського міфотворення Міядзави Кендзі. Нами була визначена можливість застосування методів архетипного аналізу для дослідження прозових творів Міядзави Кендзі, зважаючи на їх приналежність до жанру авторської казки. Водночас визначено межі можливостей при такому дослідженні: авторська казка, незважаючи на свій міфологічний характер, завжди має особистісний, персональний (авторський) характер, на відміну від казки фольклорної, яка відрізняється своєю універсальністю, але, з іншого боку, цей особистісний характер дає нам змогу визначити не лише загальні архетипні ідей, виражені у творі, а і персональні авторські установки. Ця реалізація відбулась через складний комплекс архетипних символів, які, взаємодіючи один з одним, створюють систему авторського міфу Міядзави Кендзі. Між архетипами немовляти та героя існує принципова тотожність, яка дозволяє розглядати їх як два різні етапи одного й того самого явища, адже немовля має в перспективі перетворитись на дорослу особистість, а сам процес дорослішання символічно виражається через цикл героїчних пригод та випробувань.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
