Проза М.Д. Чулкова у контексті романної творчості XVIII–XIX століть - Дипломная работа

Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира ГнатюкаРоботу виконано у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка Науковий керівник - доктор філологічних наук, в.о. професора ГЛОТОВ Олександр Леонідович, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра російської мови і літератури, професор. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ВОЛКОВА Тетяна Сергіївна, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра теорії літератури і порівняльного літературознавства, професор кандидат філологічних наук, доцент СМЕРТІН Віталій Сергійович, Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти, кафедра іноземних мов і зарубіжної літератури, доцент Захист відбудеться “17” липня 2001 р. о 10.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.02 по захисту кандидатських дисертацій у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (46027 м.Тернопіль, вул.Отже, досліджуючи творчість М.Д.Чулкова, письменника XVIII століття, необхідно врахувати і специфіку взаємин Росії і Європи у 30-60 роки XVIII століття, коли антична і західноєвропейська проза, що активно перекладається, стає фактором національного літературного розвитку і зумовлює формування нової белетристики у Росії. Чулкова, є контроверсійними деякі інтерпретації творчості письменника, у яких Чулкова розглядають як радикального діяча єкатерининської доби або протиставляють журнали М. Необхідно відзначити і різні підходи до визначення жанру “Пригожої кухарки”: від “послідовності подій, обєднаних особою героїні” (Г.Макагоненко) до “низового” роману (Д.Благой, П.Орлов), реально-побутового роману (О.Калашнікова). По-друге, своєчасність роботи продиктована можливістю простежити традиції цього письменника у творчості М.Карамзіна, В.Наріжного, О.Пушкіна, М.Гоголя, Ф.Достоєвського, М.Салтикова-Щедріна, М.Лєскова, І.Нечуя-Левицького, що виникла у результаті новітніх наукових праць про специфіку романів М.Чулкова. Мета роботи - розглянути типологічні особливості “низового” роману М.Чулкова у контексті як європейської романної творчості, так і прози російських та українських письменників ХІХ століття.Джерелом натхнення російських письменників і перекладачів, літературним матеріалом, що формував жанр, були як твори французьких, німецьких, англійських авторів, так і сатиричні оповідання XVII - XVIII ст., популярні серед російських читачів. Вивчення його прози в історико-літературному аспекті дозволяє, з одного боку, розкрити генетично-контактні звязки і типологічну подібність з крутійськими, чарівними, любовно-авантюрними європейськими романами, а з другого, простежити вплив “Пересмішника” і “Пригожої кухарки” на творчість письменників XIX століття. Калашніковій, яка розглядає “Пересмішника” як єдиний твір, що є пародією на “високий” роман і визначає його жанр як антироман. Новели “Пересмішника” (“Скупий та шахрай”, “Диявол та відчайдушний коханець”, “Ставленик”) композиційно наближаються до “Повісті про бражника”, “Оповіді про селянського сина”, "Повісті про Шемяків суд", де описується один епізод із життя бідняка, селянина, шахрая і бражника, пройдисвіта, скупого. Крутійська тема розвинута М.Чулковим і в “Казці про народження тафтяної мушки”, і в перших десяти розділах - історіях Ладона і Монаха, що нагадують роман А.-Р.Його близькість до зарубіжного роману ґрунтується на типологічній подібності і підтверджує, що “низовий” роман М.Чулкова пройшов той самий шлях, що і європейські романи - від крутійського до реально-побутового, а потім і до соціально-побутового. Отже, твір “Пригожа кухарка”, набувши ознак крутійського роману, наближується до соціально-побутового роману - твору про реальне життя. Таким чином, М.Чулков став засновником реально-побутового роману, створивши “Пересмішник”, і соціально-побутового роману, зразком якого є “Пригожа кухарка”, що започаткувало мемуарну прозу в російській літературі. Чулкова у літературі XIX століття” узагальнюються особливості творчості письменника і характеризується його вплив на прозу наступних епох. Враховуючи те, що не всі автори, твори яких читає письменник, впливають на нього, говоримо про типологічні контакти, котрі виникають “у процесі самовираження суспільної думки незалежно від волі та бажання окремих осіб”.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇІншого плану соціально-побутове оповідання “Гірка доля”, в якому відлунює відомий мотив про безглузду смерть.